Громадянство за гроші: колишня топпосадовиця ДМС Пімахова отримала 9 років тюрми

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) засудив колишню першу заступницю голови Державної міграційної служби України Діну Пімахову до 9 років ув'язнення за хабарі для оформлення документів іноземцям. Про це пише УНН із посиланням на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

Деталі

У понеділок, 2 листопада, колегія суддів Вищого антикорупційного суду оголосила обвинувальний вирок колишній першій заступниці голови Державної міграційної служби України Діні Пімаховій. Суд визнав її винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, що стосується прохання надати та одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

Пімаховій, окрім основного покарання, також заборонили протягом трьох років обіймати визначені законодавством посади, пов'язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, за винятком виборних посад.

За що судили колишню посадовицю ДМС

За матеріалами слідства, корупційні епізоди, які стали підставою для кримінального переслідування Пімахової, відбувалися у 2017 році, коли вона працювала першою заступницею голови Державної міграційної служби.

Зокрема, у червні 2017 року під час зустрічі зі знайомим посадовиця, за версією обвинувачення, попросила 1,8 тис. доларів за сприяння в оформленні документів для законного перебування на території України громадянина В'єтнаму. Ішлося про оформлення посвідки на тимчасове проживання строком на один рік із можливістю подальшого продовження до трьох років. Слідство встановило, що Пімахова отримала зазначену суму.

Згодом, за даними правоохоронців, вона запропонувала організувати отримання українського громадянства громадянином Ірану, який не мав необхідних законних підстав для його набуття. За сприяння в пришвидшеному оформленні громадянства посадовиця попросила ще 30 тис. доларів.

Як планували оформити українське громадянство

Окрему увагу слідство приділило механізму, за допомогою якого іноземець мав отримати український паспорт.

За версією сторони обвинувачення, Пімахова запропонувала використати процедуру набуття громадянства України за територіальним походженням. Для цього нібито планувалося створити фіктивні підстави, які дозволили б іноземцю підтвердити родинні зв'язки з громадянами України. Зокрема, схема передбачала фальсифікацію результатів ДНК-тестів, що мали засвідчити неіснуючі родинні зв'язки. Надалі ці документи могли використати під час звернення до суду для встановлення юридичного факту спорідненості.

Позитивне судове рішення мало стати підставою для подальшого оформлення громадянства України, отримання внутрішнього паспорта та паспорта для виїзду за кордон. Однак реалізувати схему до кінця не вдалося через розголошення інформації про оперативні заходи правоохоронців.

Спецоперація НАБУ та конфлікт із СБУ

Справа Пімахової набула широкого розголосу ще наприкінці 2017 року через конфлікт між українськими правоохоронними органами. Тоді Національне антикорупційне бюро проводило спеціальну операцію під прикриттям, спрямовану на викриття можливої корупційної схеми в Державній міграційній службі.

За задумом детективів, оперативні заходи мали допомогти встановити посадовців, причетних до незаконного оформлення українських документів іноземцям за грошову винагороду. Для документування можливих корупційних дій використовували агента НАБУ, який контактував із Пімаховою та обговорював оформлення документів.

Водночас 26 вересня 2017 року сама посадовиця звернулася до Служби безпеки України із заявою про нібито провокацію хабаря з боку представників НАБУ. Наприкінці листопада співробітники СБУ затримали агента антикорупційного бюро під час проведення оперативних заходів. Після цього НАБУ заявило про зрив спецоперації та звинуватило СБУ і тодішню Генеральну прокуратуру у втручанні в розслідування.

Натомість у Державній міграційній службі стверджували, що співробітники НАБУ намагалися спровокувати Пімахову на отримання неправомірної вигоди.

Події спричинили публічне протистояння правоохоронних органів і поставили під питання перспективи розслідування. Згодом кримінальне провадження щодо можливої провокації хабаря з боку детективів НАБУ неодноразово закривали через відсутність складу злочину. Остаточно відповідне рішення ухвалили у квітні 2021 року. Його законність підтвердила Апеляційна палата ВАКС.

Розслідування та судовий розгляд тривали роками

Після подій 2017 року розслідування щодо Пімахової продовжилося.

У березні 2018 року Кабінет міністрів звільнив її з посади першої заступниці голови Державної міграційної служби. 19 грудня 2019 року детективи НАБУ повідомили колишній посадовиці про підозру. Того ж місяця Вищий антикорупційний суд обрав їй запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. У червні 2020 року його замінили на особисте зобов'язання.

У грудні 2020 року правоохоронці завершили досудове розслідування та відкрили матеріали стороні захисту для ознайомлення. 30 червня 2021 року обвинувальний акт скерували до Вищого антикорупційного суду.

Розгляд справи по суті розпочався у серпні 2021 року і тривав понад п'ять років. У травні 2026 року суд завершив допит Пімахової, який тривав більш ніж три тижні. 28 жовтня експосадовиця виступила з останнім словом, після чого судді пішли до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Що заявляла Пімахова на свій захист

Упродовж судового розгляду колишня посадовиця не визнавала своєї вини та наполягала, що не вчиняла корупційних правопорушень. За її словами, вона діяла виключно в межах службових повноважень і не могла самостійно ухвалювати рішення щодо оформлення документів для іноземців чи надання українського громадянства.

Пімахова також стверджувала, що агент НАБУ, який встановив із нею особистий контакт, сам наполегливо пропонував їй допомогти з оформленням документів та порушував питання грошової винагороди. Свою поведінку під час спілкування з агентом вона пояснювала бажанням з'ясувати його справжні наміри.

Під час останнього слова 28 жовтня 2026 року Пімахова вкотре заперечила обвинувачення. Крім того, вона розповіла про нещодавній обшук у своєму помешканні, проведений співробітниками Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції. За твердженням експосадовиці, правоохоронці, які проводили обшук, нібито заздалегідь знали про можливий обвинувальний вирок у її справі.