Голова дипломатії ЄС: робота щодо санкцій проти РФ вже виконана
Київ • УНН
КИЇВ. 21 лютого. УНН. Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив у понеділок, що робота щодо санкцій проти РФ у разі вторгнення в Україну вже виконана, утім їх буде представлено, коли настане момент, але він сподівається, що момент не настане, пише УНН.
Цитата:
"Щодо санкцій, я знаю, що ви дуже занепокоєні санкціями. Міністри (країн ЄС - ред.) продовжать дізнаватися про ситуацію. Насправді, робота зроблена. Ми готові", - сказав Боррель журналістам перед засіданням Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ країн ЄС.
З його слів, якщо буде потрібно, він скличе позачергове засідання Ради ЄС із закордонних справ і "в потрібний момент представлю санкції".
"Коли настане час, я скличу позачергове засідання, бо санкції — це компетенція Ради ЄС. Хочу повторити, бо важливо знати, хто що вирішує у цих установах. І саме Рада ЄС ухвалює це рішення на мою пропозицію. Ми готові зробити це, коли настане момент, і я сподіваюся, і ми працюємо, щоб момент не настав", - зазначив голова дипломатії ЄС.
Деталі
Боррель вказав, що на засіданні голів МЗС країни ЄС сьогодні буде міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. "У мене вчора була зустріч з ним, ми вечеряли, довго обговорювали, щоб краще зрозуміти, яка ситуація на місці. Міністри обговорюватимуть з ним, як продовжити структурування нашої підтримки, обмірковуючи нашу відповідь і даючи всі запевнення, які ми можемо (дати), щоб він був впевнений, що ми й надалі підтримуватимемо Україну в найкритичніший момент, якщо це станеться", - додав Верховний представник ЄС.
При цьому Боррель вказав, що "не бачить, щоб міністр (закордонних справ України) нервував, зовсім ні". "Навпаки, як сказав пан Зеленський, найлютішим ворогом буде стан паніки. Вони не перебувають у стані паніки. Вони хвилюються, вони занепкоєні, вони відчувають загрозу, але я зовсім не бачу, щоб вони нервували", - зазначив він.
Контекст
Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.
Головна вимога голови Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.
Росія виставила низку вимог щодо так званих "гарантій безпеки" до США та НАТО. Зокрема, це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому до НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, "безуспішно", що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Проте, Москва чекала і на письмові відповіді, які США та НАТО передали РФ 26 січня. Після цього президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія не побачила у відповіді Заходу щодо "гарантій безпеки" обліку трьох ключових вимог, включаючи нерозширення НАТО.
Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення. Росія заперечує плани вторгнення.
Занепокоєння посилилися, коли 11 лютого Сполучені Штати заявили, що російське вторгнення в Україну може статися “у будь-який час”.
