Держбюджет на 2022 рік прийнято в першому читанні: як голосували фракції і які його ключові характеристики проекту

КИЇВ. 20 жовтня. УНН. Сьогодні, 20 жовтня Верховна Рада очікувано за допомогою голосів більшості "Слуг народу" проголосувала в першому читанні і за основу проект бюджету на 2022 рік. За проголосувало 256 народних депутатів, жодного свого голосу не віддали партії ОТЗЖ, Європейська солідарність і Голос. Як депутати правлячої партії, так і опозиція сходяться в думці, що проект потрібно ще допрацьовувати, а пропустили його "технічно", щоб доопрацювати до другого читання. УНН розповідає як проходило голосування, якою була критика опозиції, і які фундаментальні показники в нього заклали.

Бюджет для людей?

Важко пригадати хоч один бюджетний процес, який би проходив без скандалів, взаємних звинувачень і вимог різних відомств дати ще більше грошей. Виключенням  не став і проект бюджету на 2022 рік. Незважаючи на незначну кількість правок, якщо порівнювати з попередніми роками, всього трохи більше 3000, загальна кількість додаткових грошей, які запросили ініціатори цих правок - 86 трлн гривень, або ще аналогічних 56 бюджетів на наступний рік. Бюджетний комітет рекомендував врахувати повністю або частково всього 1501 пропозицію.

У розмові з УНН представники опозиції ще напередодні заявляли, що не будуть його підтримувати. Наприклад, в Батьківщині назвали проект "антинародним". Очікувана критика в основному спрямована на недофінансованих медицини, менше 5% ВВП, недостатнє фінансування соціальних потреб, в першу чергу субсидій, освітнього сектора та ігнорування в бюджеті енергетичної кризи, яка вщухати не буде.

Ще одна претензія опозиції - відсутність ковідного фонду, як це було в бюджеті на цей рік, не дивлячись на те, що вони невпинно досі критикують його неефективне використання.

У відповідь на це міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що в цьому бюджеті не передбачені жодні фонди, в тому числі і ковідний.

"У програмі "медичні гарантій" передбачені додаткові 22 млрд гривень якраз на боротьбу з пандемією. Також частина фінансування розкидана по іншим міністерством на боротьбу з пандемією, в тому числі Міністерству освіти. За два роки боротьби уряд чітко розуміє, що потрібно робити і в якому обсязі фінансувати", - запевнив він.

Основні правки опозиції, які до першого читання не врахували - скорочення витрат.

"Ми наполягаємо на перегляді і перерозподілі неефективних статей витрат, потрібно скоротити фінансування численних силових структур і, так званих,"антикорупційних" органів. На думку фракції, така міра дозволить привнести в казну держави ще близько 47 млрд грн", - розповідає нардеп від ОТЗЖ Юрій Павленко.

Також на думку опозиції, влада не врахувала енергетичної кризи та необхідні субсидії для населення, попит на які буде тільки рости.

Крім того в уряді вважають, що допомога бізнесу не повинна вноситися до держбюджету.

"Що стосується підтримки бізнесу. У нас є єдиний механізм допомоги - це компенсація відсоткової ставки за кредитами і програми 5-7-9 кредитування бізнесу. Інших прямих форм підтримки бізнесу немає і не передбачено, тому що бюджет не є тим джерелом, який повинен фінансувати бізнес. Але в частині кредитування, ми готові підставити плече бізнесу, який страждає через високі ціни на енергоносії в тому числі. Ми готові рефінансувати відсотки під нуль відсотків ставки, ми готові давати нові кредити", - парирував Марченко.

Буде більш якісним

В "Слузі народу" обіцяють, що до другого читання вийдуть на більш якісний документ, з розширеною інвестиційної складової. Однак опитані депутати та економічні експерти насилу можуть назвати, завдяки чому це може реалізуватися.

"Влада сподівається залучити інвесторів, хоча зараз від них частіше отримуємо судові позови - і не просто так. Наш інвестиційний клімат знищено невиконанням зобов'язань по зеленій енергетиці. Держава обіцяла іноземцям гідні умови, підписала документи і відмовилася виконувати свою частину угоди", - говорить нардеп від ЄС Олексій Гончаренко.

Економіст Андрій Новак також не розуміє, яке інвестиційне меню може запропонувати влада інвесторам. За його словами, можна розраховувати на велику приватизацію, за умови, що її реально хочуть провести. У порівнянні з попередніми роками цифри на приватизацію закладені реалістичні.

Якщо говорити про ключові показники бюджету, то доходи передбачені на рівні 1,267 трлн гривень, в той час як витрати - 1,442 трлн грн. Дефіцит бюджету складе 3,5% ВВП, що становить 188 млрд гривень. ВВП - на рівні 5 368,7 млрд грн. Зростання економіки очікується на рівні 3,8%. В "Голосі" особливо критикували цей показник, вказуючи, що МВФ давав ще нижчий прогноз.

Головним болем для уряду буде держборг. На його обслуговування витратять 181,4 млрд грн, на погашення - 393,3 млрд грн.

Що стосується "пересічних українців", то середньомісячна зарплата складе 15 300 грн.
А споживча інфляція досягне 6,2%. Економісти вважають таку цифру заниженою, адже інфляція в цьому році вже перевищена.

Середньорічний курс закладають на рівні 28,6 гривень за долар.

"По курсу в цьому році ми бачимо, що він нижчий, ніж закладено було в бюджеті. Думаю, він не перевищать 28 гривень в наступному році. Думаю, вони спеціально закладають трохи більше, щоб потім не було паніки, раптом що", - каже економіст Олександр Савченко.

Витрати на безпеку і оборону складуть 5,95% ВВП. На цей сектор планують витратити 319,4 млрд грн. З них 131 млрд грн отримає Міноборони.

На освіту планують витратити 185,6 млрд гривень. Зокрема, витрати на зарплати вчителів зростуть до 108 млрд гривень. Також Мінфін заклав кошти на підвищення стипендій студентам: мінімальна стипендія становитиме 2000 гривень, стипендія відмінників - 2500 гривень.

Витрати на сферу охорони здоров'я в наступному році пропонуються в сумі 197,2 млрд гривень, в тому числі на програму медичних гарантій - 157,5 млрд гривень. Як раніше писав УНН передбачено зростання мінімальної зарплати медикам на 56% - на рівні 20 тисяч гривень. Середня зарплата лікаря при цьому буде вище 22,5 тисяч.

Бюджет Пенсійного фонду складе 531,2 млрд грн, в тому числі дотація з держбюджету - 200,6 млрд.

У 2022 році пропонується встановити прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. З 1 січня 2022 року в розмірі 2393 гривень, а до кінця грудня зросте всього у 2589 гривень. Очікується незначне підвищення пенсії, до грудня 2022 вона складе 2093 гривень.

Глава бюджетного комітету Юрій Аристов розповідає, що зараз буде йти робота набагато активніше. Одне з ключових завдань, яке стоїть перед Кабміном - знайти гроші для місцевих бюджетів. За це будуть в другому читанні боротися як опозиційні депутати, так і "Слуги народу". На потрібні місцевих бюджетів буде потрібно кілька мільярдів гриві.

Крім того, парламент рекомендував передбачити субвенцію з державного місцевим бюджетам на боротьбу з пандемією і її наслідками під час навчального процесу в школах в розмірі 1 млрд гривень, а також фінансування програми "Питна вода України на 2022 - 2026 роки" в розмірі 1 млрд гривень.