“Чоловік-воїн” та “жінка-берегиня”: як війна збільшила прірву між гендерними ролями
Київ • УНН
КИЇВ. 8 березня. УНН. Якщо до повномасштабної війни Україна впевнено йшла до послаблення гендерної дискримінації та “традиційного” розподілу обовʼязків, то наразі збільшується прірва між гендерними ролями. Про це в коментарі УНН розповіла соціальна дослідниця та координаторка Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу (WILPF) в Україні Ніна Потарська.
Цитата
"Проблем зараз багато, навіть більше, ніж було до війни. Війна і такого роду виклики, в тому числі і стихійні, поглиблюють гендерну нерівність. У мирний час і коли йдеться переважно про міське населення та приблизно рівномірну зайнятість, останніми роками у нас зменшувалася гендерна розбіжність. Це повʼязано з тим, що багато сфер змінюються технологічно і значення фізичної чоловічої праці в трудових відносинах зменшувалося. Але зараз ситуація зовсім інша. Чоловіки зобовʼязані бути в армії, на відміну від жінок, які можуть робити вибір. Це впливатиме на те, як будуть змінюватися стосунки в подальшому", – розповіла Потарська.
Деталі
Якщо до повномасштабного вторгнення на марші жінок збиралося декілька тисяч людей, то наразі тема жіночих прав відійшла на другорядний план. Крім того, війна посилила прірву між гендерними ролями, більш виразними стали ролі “жінка-берегиня” та “чоловік-воїн”.
"Якщо йдеться про чоловічий досвід, то часто це участь у військових діях або фізична допомога. Жіночий – це підтримка, репродуктивна праця, волонтерство, піклувальна праця при чому і щодо родини, і щодо всього суспільства. Жінки, які виїхали за кордон з дітьми, теж переживають новий досвід та стикаються з новими викликами. Звісно, є місце й іншим ролям, як і серед чоловіків, так і жінок. Але якщо говорити в кількісному вимірі, то фіксується значне збільшення “традиційних” ролей. А через те, що жінки приділяють багато зусиль піклуванню, вони опинилися перед викликом вигорання, накопиченої втоми. Рідні, чоловіки на фронті, що сприяє зростанню рівня емоційної напруги", – зазначила Потарська.
Експертка зазначає, що це виклики з якими нам доведеться працювати після війни. Зокрема, щоб подолати гендерну прірву, необхідно зрозуміти як досвід, здобутий під час війни, можна інтегрувати в мирне повсякденне життя.
Наразі складно спрогнозувати, якими будуть післявоєнні процеси в суспільстві. Проте, можна точно стверджувати, що війна та екстремальні умови роблять сильнішими українок, що може бути позитивним у боротьбі проти гендерної дискримінації.
"Ніщо так як війни та катастрофи не дає можливості для жінок набувати новий досвід. Жінки зараз присутні на фронті, виконують нетипову роботу, яку раніше, здавалося, було складно виконати в цілому людині. Я маю на увазі доставку гуманітарних вантажів, перебування на кордоні по декілька діб, перевірка транспорту, долання по 1000 км на добу за кермом. Ми змогли зробити більше, ніж навіть гадали, що можемо зробити. І цей досвід нам треба переосмислити. Бо з одного боку, дистанція між гендерними ролями збільшилася, але з іншого – кожна з нас помітила в собі надлюдські можливості», – додала експертка.
Нагадаємо
Експертка розповіла, що гендерні стереотипи зводять нанівець законодавчі кроки.
