Боротьба за справедливість: родини померлих і колишні пацієнти створили сайт Stop Odrex для збору історій та взаємної підтримки

Колишні пацієнти та рідні тих, хто за їхніми словами, постраждав внаслідок лікування в одеській приватній клініці Odrex, створили сайт Stop Odrex, повідомляє УНН. Тож, відтепер кожен, хто хоче розповісти свою історію про "лікування" в "Одрексі" може зробити це безпечно та анонімно. Або ж відкрито, з дозволом на публікацію історії у ЗМІ. Про це повідомила донька померлого пацієнта Odrex Христина Тоткайло.

Сайт, що отримав назву Stop Odrex, містить розділи з історіями постраждалих, новинами щодо клініки та перебігу кримінальних проваджень, а також спеціальною формою для тих, хто шукає підтримку або хоче розповісти про власний досвід лікування.

Кожного дня я дізнаюся нові історії людей, які проходять через таку ж біль, як і ми. Щоб ніхто більше не залишався сам на сам із бідою, ми створили сайт, де кожен постраждалий може розповісти свою історію – анонімно або відкрито. Це місце, де вас почують. Переходьте на сайт, читайте історії інших постраждалих, стежте за новинами про клініку та перебігом кримінальних справ, діліться своїми історіями. Це простір для нас – для тих, хто пережив трагедію через Odrex, для тих, кому потрібні підтримка й правда. Ми віримо, що тільки разом зможемо добитися справедливості

Сайт доступний за посиланням: https://stopodrex.com/ .

На сайті вже опубліковані історії, у яких колишні пацієнти та їхні рідні описують можливі випадки медичної недбалості, затягування діагностики, фінансового тиску та маніпуляцій зі сторони клініки Odrex.  

Родини постраждалих зазначають, що мета створення сайту – зробити процес прозорим, привернути увагу правоохоронних органів і суспільства, підтримати один одного в боротьбі за справедливість, а також допомогти потенційним пацієнтам клініки Odrex уникнути можливих трагедій.

Публічне звернення до української влади через трагедії в Odrex

Крім того, рідні померлих та колишні пацієнти, яким, як вони стверджують, вдалося вижити після лікування в одеській клініці, записали відеозвернення до української влади та правоохоронців. Вони просять про проведення неупередженого розслідування та правову оцінку діям медиків. Вони просять зупини лавину трагедій, яку залишає по собі "лікування" в клініці. 

У зверненні учасники відео також розповіли особисті деталі лікування в клініці Odrex, яке, за їхніми словами, призвело до смерті або тяжких ускладнень. Люди, що вважають себе постраждалими наголошують, що не мають жодного стосунку до бізнес-конфліктів чи рейдерства клініки. 

Смерть Аднана Ківана

Офіс Генерального прокурора 25 жовтня повідомив, що Головне слідче управління Національної поліції розслідує обставини смерті пацієнта після лікування у медичному закладі в Одесі.

За даними ЗМІ, йдеться про смерть місцевого бізнесмена-девелопера Аднана Ківана, який у травні-жовтні 2024 року проходив лікування у клініці "Одрекс". В ОГП зазначили, що було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям. 

Пізніше зʼясувалося, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex майже одразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, спираючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів призвели до смерті пацієнта.

"Підозрювані лікарі надавали йому медичну допомогу. Як засвідчено комісійною судово-медичною експертизою, під час надання медичної допомоги не було забезпечено належного реагування на ознаки ускладнення та вжито необхідних заходів для його своєчасного лікування. Експерти дійшли висновку, що лікарська помилка, неналежне виконання лікарями своїх професійних обов’язків через недбале ставлення до них перебувають у прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням смерті пацієнта",– йдеться в повідомленні ОГП.

Кількість постраждалих від дій лікарів "Одрекса" збільшується

Після смерті Аднана Ківана історії пацієнтів одеської клініки "Одрекс" почали з’являтися одна за одною - люди вирішили більше не мовчати. Ті, хто роками боялися говорити публічно, сьогодні наважуються розповісти історії про те, як лікування в "Одрекс" перетворювалося на знущання, професійна допомога – на небезпечні експерименти, а медицина – на холодний фінансовий розрахунок, аби "витягти останнє" з родини хворого. У документальному фільмі "Осине гніздо" родичі постраждалих та померлих пацієнтів розповідають про пережите. 

Одна з них - Світлана Гук, чоловік якої помер в "Одрексі". Поки він лежав у реанімації, клініка, за її словами, виставляла рахунки по 80-90 тисяч гривень щоденно. Жінка підозрює, що чоловіка могли утримувати на апаратах навіть після клінічної смерті – але не для порятунку, а для того, щоб продовжувати виставляти рахунки. Коли жінка не могла більше платити – їй прямо запропонували віддати документи на квартиру, аби юристи клініки швидко її продали. Після смерті чоловіка клініка, не зупинилась і подала на неї до суду, вимагаючи додатково 900 тисяч гривень. 

Інший пацієнт, Володимир, прийшов в "Одрекс" на операцію, під час якої його, ймовірно, інфікували бактерією Serratia Marcescens. Ця бактерія передається через брудні руки або інструменти. У клініці це не спростовували, заявивши, що "це реанімація – тут можна підхопити все що завгодно". Така відповідь, може свідчити про розуміння співробітниками, що реанімація у клініці не відповідає заявленим стандартам, не є стерильною, і що це системна проблема, а не разовий випадок. Інфекція уразила 85% легень Володимира, його ввели в медичну кому, він втратив 15 кг. Дружина Володимира  досі повторює, що її чоловік "просто чудом вижив після цього лікування".

Христина Тоткайло розповідає про батька, якому за наполяганням лікарів "Одрексу" призначили  агресивну хіміотерапію, попри застереження київських фахівців. Вона згадує обіцянки, що "врятують голос і гортань", і те, як батько повернувся додому вже практично без шансів на життя. Агресивне лікування, на її думку, не просто не допомогло – воно його зламало.

Катерина Бойчук згадує, як відправила маму в "дорогу клініку з доброю репутацією", а через три тижні забрала її тіло. Мати перенесла операцію, але лікарі, за словами Катерини, так і не змогли визначитись із діагнозом. Щоденні дзвінки вночі, плутані пояснення, нескінченні суми у рахунках – і смерть. Катерина каже: "Я вірила цим лікарям, а тепер не довірю їм навіть рецепт від застуди".

Усі ці історії з різними діагнозами, різними обставинами, різними людьми мають одну спільну рису – відчуття того, що життя пацієнтів в "Одрексі" цінується значно менше, ніж гроші, які можна отримати за "лікування". Постраждалі та родини померлих говорять про лікарські помилки, про недбалість, про цинізм, але понад усе – про відсутність елементарної людяності.

Поки слідство продовжується, все більше людей приходить із новими історіями. І кожна з них звучить як новий доказ того, що проблема значно глибша, ніж окремі лікарі. Проблема, видається, у самій конструкції клініки "Одрекс", яка дозволяє таке ставлення до людей, їхнього здоров’я і життя.