Байден призначив постпреда з прав людини у Північній Кореї вперше з 2017 року

Байден призначив постпреда з прав людини у Північній Кореї вперше з 2017 року

Київ  •  УНН

 • 820497 перегляди

КИЇВ. 24 січня. УНН. Білий дім у вівторок призначив спеціального посланця з прав людини в Північній Кореї, посаду, яка залишалася вакантною з 2017 року на тлі дебатів про те, як питання прав людини поєднуються із зусиллями щодо протидії ядерній програмі Пхеньяну, інформує УНН з посиланням на CNN.

Деталі

Президент Джо Байден висунув кандидатуру Джулі Тернер, дипломата та нинішнього директора Управління Східної Азії та Тихого океану у Бюро з питань демократії, прав людини та праці Державного департаменту, йдеться у заяві Білого дому.

У заяві йдеться, що вона говорить корейською і раніше працювала з прав людини в Північній Кореї як спеціальний помічник в офісі посланця.

Посада спеціального посланця - та аналогічна посада у Південній Кореї - викликала суперечки, оскільки попередні адміністрації намагалися посадити Північну Корею за стіл переговорів. Деякі активісти заявили, що права людини були відкинуті на користь пріоритетів національної безпеки.

Контекст

Байден неодноразово обіцяв після вступу на посаду 2021 року, що права людини будуть у центрі його зовнішньої політики, але ця посада залишалася вакантною.

Посол Південної Кореї з прав людини у Північній Кореї минулого року висловив розчарування тим, що адміністрація Байдена ще не призначила представника з цього питання.

Північна Корея неодноразово відкидала звинувачення у порушенні прав людини та звинувачує санкції у важкій гуманітарній ситуації.

У знаменному звіті ООН за 2014 рік про права людини в Північній Кореї зроблено висновок про те, що керівники служби безпеки Північної Кореї та, можливо, сам лідер Кім Чен Ин мають постати перед судом за нагляд за контрольованою державою системою звірств у нацистському стилі.

З того часу обмеження на поширення коронавірусу в Північній Кореї посилили порушення прав людини, заявили слідчі Організації Об'єднаних Націй, посилаючись на додаткові обмеження на доступ до інформації, посилення безпеки кордонів та посилене цифрове спостереження.