Банкрутство "УЗ" як результат західних реформ: чому Наглядова рада і НАБУ тільки погіршили становище стратегічного перевізника

Важливу роль у порятунку національної компанії зіграла профільна Тимчасова слідча комісія парламенту, чий аудит по суті став основою ініціативи СБУ і надалі рішення РНБО про призначення там тимчасової адміністрації в особі міністра інфраструктури Олександра Кубракова. При цьому аутсайдерами в цьому процесі стали "дітища" західних реформаторів, а саме Наглядова рада і антикорупціонери, які не тільки не втримали від лиха компанію, але і своєю бездіяльністю, схоже, цьому всіляко сприяли.

Рекордні збитки

У 2020 році "УЗ" зафіксувала рекордний збиток - 12 млрд грн, з яких більша частина (8 млрд грн) - втрати на вантажоперевезеннях. І причина тому не коронавірус - їздити вантажні поїзди стали ні трохи не менше - а людський фактор. У серпні минулого року "УЗ" очолив Володимир Жмак, якого пов'язують з Міхеілом Саакашвілі. Разом з ним в управління нацкомпанії зайшов колишній керівник грузинської залізниці Іраклі Езугбая, звинувачений на батьківщині у багатомільйонних розкраданнях, але очолив при цьому в Україні найприбутковіший напрямок "УЗ" - вантажоперевезення. Саме Езугбая і прийняв рішення знизити тарифи "УЗ" на перевезення вантажів. Це було вкрай невигідно для "УЗ" і навпаки - прибутково для тих, хто ці вантажі перевозить по українській залізниці, в тому числі "Індустріальній групі Грузії", на яку працював Езугбая.

Причому схема збитків "УЗ" була видна практично відразу, у зв'язку з чим народні депутати підняли питання перевірки конфлікту інтересів у Езугбая. Але антикорупціонери сигнал проігнорували. Ні НАЗК, ні НАБУ не відреагували на заклики політиків і лише з часом повідомили, що все ж таки, необгрунтовані тарифи на вантажоперевезення за останні два роки завдали шкоди "УЗ" в розмірі 17 млрд грн. Але навіть ці підрахунки не стали підставою для активних дій у пошуку винних до цього дня.

Нікчемний меморандум НАБУ

У жовтні 2020 року "УЗ" і НАБУ підписали меморандум про спільну боротьбу з корупцією. При тому, що за словами директора бюро Артема Ситника, цим напрямком вже не перший рік займався спецвідділ детективів.

"В "Укрзалізниці", на жаль, ситуація погана ... У нас цілий відділ працює по "Укрзалізниці", - сказав Ситник в 2017 році.

З тих пір ситуація не тільки не покращилася, але навіть погіршилася. У минулому році НАБУ і САП направили до суду лише одну справу по "УЗ" і то п'ятирічної давнини. І це при тому, що за даними самих же детективів, збиток від корупції на закупівлі "УЗ" в минулому році становив цілих 8 млрд грн. Разом, як мінімум, 25 млрд грн "УЗ" втратила через необґрунтовані тарифи на вантажоперевезення і корупцію на закупівлях.

Марність існування спецвідділу в НАБУ пояснили у Тимчасовій слідчій комісії Ради: замість того, щоб займатися пошуком корупції на залізниці, детективи відділу займаються іншими справами, зовсім непов'язаними з "УЗ".

Раніше УНН писав, що головний "залізничний" детектив НАБУ Денис Гюльмагомедов, який несе відповідальність за боротьбу з корупцією в "УЗ" згідно з меморандумом, в минулому році був захоплений тренінгами фонду "Відродження" Джорджа Сороса, лекціями в Clubhouse і розслідуванням "Роттердам +", яке в цьому році САП закрив в четвертий раз через відсутність доказової бази шкоди.

Однак бездіяльність НАБУ і нікчемність меморандуму можуть пояснюватися й іншими факторами, не раз обговорювали в ЗМІ. Справа в тому, що Дениса Гюльмагомедова пов'язують з першим заступником директора бюро Гізо Углаву, який разом з Саакашвілі покинув Грузію і влаштувався в Україні. Чи може Углава і підлеглий йому Гюльмагомедов розслідувати можливі злочини "грузинської команди" Саакашвілі в "УЗ", в тому числі, але не виключно Володимира Жмака і Іраклі Езугбая - питання риторичне, але не менш парадоксальне для НАБУ, яке в світлі таких факторів ризикує втратити свій статус незалежного правоохоронного органу і стати в один ряд з політично заангажованими, які потребують перезавантаження.

"Тут питання в НАБУ. Потрібно б провести певний аудит, тому що виглядає так, що організація працює, але не приносить умовно кошти до державного бюджету, хоча повинна це робити", - коментує політолог Тарас Семенюк.

Економіст Олександр Охріменко, в свою чергу, вважає, що корупція дісталася вже і до самих антикорупціонерів.

"У НАБУ створювали таку велику кількість відділів, але це не дало позитивного результату. Поки є державна корпорація (УЗ - ред) - там буде корупція. І в державній антикорупційній установі теж є корупція", - вважає експерт.

Згасання корпоративного управління

Реформа корпоративного управління, яка полягає у введенні Наглядових рад в національні (державні) компанії, схоже, максимально себе дискредитувала на прикладі "УЗ". Перше, що згадується при згадці членів Наглядової ради - це непомірні зарплати і премії, такий собі "бенкет під час чуми". Але не зарплатами єдиними. Наглядову раду вважають пособниками рішення, згідно з яким "УЗ" повинна віддати російському Ощадбанку 131 млн доларів.

Про маніпуляції з кредитами "УЗ" згадував Президент Володимир Зеленський. У свою чергу глава парламентської ТСК Юлія Гришина повідомила про сумнівні фінансові операції з євробондами на суму боргу перед VR Global Partners.

В цілому парламентська ТСК в своєму висновку прямо вказує, що плачевний стан "УЗ" обумовлено двома причинами: некомпетентними кадрами в правлінні і Наглядовій раді, а також масштабною корупцією. Обидві з "західними" корінням. З кадрами не впоралися міжнародні HR-агентства, які були залучені для пошуку членів Наглядової ради та управління, а з корупцією - НАБУ, САП і НАЗК. Що в загальному ставить під сумнів як реформу корпоративного управління, так і доцільність утримання антикорупціонерів при яких парадоксально масштабується корупція.

"Управління ("УЗ" - ред) є неефективним, несистемним і, можна сказати, деструктивним. Це видно по звіту ТСК. Корупція в УЗ досягає величезних масштабів. І, на жаль, поки ці дві причини разом будуть існувати, ми не побачимо ніяких поліпшень у сфері існування УЗ", - повідомила глава парламентської ТСК Юлія Гришина в одному зі своїх коментарів.