Аз єсмь цар. Огляд подій за 10-17 квітня
Київ • УНН
Головними героями тижня стали заступник постійного представника Росії при ООН Володимир Сафронков та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. І росіянин, і турок, вочевидь, уявили себе царями: інакше їхню поведінку пояснити ніяк не можна.
Але все по черзі.
САФРОНКОВ
Ім’я Володимира Сафронкова вибухнуло на весь світ у середу, 12 квітня під час засідання Ради Безпеки ООН. У ході обговорення питання про застосування хімічної зброї в Сирії російський дипломат вийшов за рамки протоколу. Представник Великобританії Меттью Райкрофт заявив, що Росія зловживає правом вето та підтримує режим Башара Асада. У відповідь на це Сафронков, по-перше, перейшов на "ти", звертаючись до Райкрофта, по-друге, почав вичитувати британця.
"Ви злякалися, сон втратили, що ми будемо співпрацювати зі Сполученими Штатами. Ви цього боїтеся. Усе робите для того, щоб ця взаємодія була підірвана. Подивися на мене, очі не відводь, що ти очі відводиш?" — сказав російський дипломат, а після цього закликав Райкфорта "не сміти більше ображати Росію".
Ці слова буквально підірвали інтернет: соцмережі та ЗМІ вибухнули потоком постів і коментарів. Хтось обурювався зневажливим тоном Сафронкова; хтось дивувався, чому росіянин не з'явився в ООН в спортивному костюмі – адже саме в такому вигляді подібним тоном розмовляють в російських підворіттях; експерти тим часом говорили, що подібним хамським тоном російські дипломати наслідують Путіну. А ось у Кремлі поведінку Сафронкова схвалили. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков назвав тон виступу Сафронкова "цілком доречним" і заявив, що "нічого образливого сказано не було".
Після цього свою думку почали висловлювати журналісти, які намагалися знайти відповідь на питання, хто такий Сафронков та як він опинився в ООН. Проте жодних відкритих даних про походження, сім'ю, навчання, життєвий шлях або кар'єру Сафронкова в російських джерелах відшукати не вдалося. Російські ЗМІ, посилаючись на таємних інформаторів, повідомили лише, що він походить "з простої сім'ї" та завжди пишався тим, що потрапив у дипломатичні кола завдяки "здібностям", а не за блатом. Щоправда, після скандалу одна з московських газет без жодних уточнень і конкретики повідомила, що Сафронков нібито закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин. Втім трохи пізніше стало відомо, що в базі даних-списку випускників цього вишу прізвище Сафронкова не значиться.
Деякі політичні експерти допускають, що Сафронков – працівник російських спецслужб і відряджений до МЗС Росії. Подібні відрядження офіцерів спецслужб до цивільних міністерств була дуже поширена за часі Союзу та на пострадянському просторі.
ЕРДОГАН
Президент Туреччини тим часом повільно, але впевнено, наділяв себе султанськими повноваженнями. Невідомо, чи претендує Ердоган на звання Сулеймана Пишного, проте рішення його…
Так, цього тижня в Туреччині відбувся референдум про збільшення президентських повноважень. Згідно з діючою конституцією зараз Туреччина – парламентська республіка, більшість владних повноважень концентрує у своїх руках прем'єр-міністр. Проте певні зміни в основний закон країни кардинально змінюють справу. З приводу цих змін як раз і проводився референдум. Опитування завершилося перемогою Ердогана: народне голосування дозволить йому сконцентрувати в руках фактично необмежену владу.
Тепер, після референдуму, 63-річний Ердоган зможе керувати країною мінімум до 2029 року. Зміни передбачають, що президент зможе керувати країною не більше двох 5-річних строків підряд. Проте нинішній строк Ердогана не рахується. Також президенту дозволять залишатися на чолі політичної партії, а отже зберігати контроль за внутрішньопартійними процесами та перешкоджати внутрішнім конкурентам. Окрім того, заплановані ним зміни до конституції передбачають, що саме президент призначатиме міністрів та інших вищих державних чиновників, а також половину вищого суддівського корпусу. Також голова держави отримає можливість випускати декрети та оголошувати надзвичайний стан.
Країна тим часом розкололася на два табори, противники Ердогана почали акції протестів. Зазначимо, що поти розширення повноважень Ердогана голосували три найбільші міста Туреччини – Стамбул, Анкара та Ізмір, а також більшість міст Середземноморського узбережжя. Опозиційні партії вже заявили, що оскаржуватимуть результати референдуму.
Ердоган у відповідь на це пообіцяв країні другий референдум – цього разу з приводу введення смертної кари. Тож не перемикайтеся, друзі. Далі буде.