Авіація під тиском: необґрунтоване трактування оподаткування авіалізингу загрожує бюджетним надходженням

В українському бюджеті гострий дефіцит коштів: за вісім місяців 2026 року план доходів загального фонду недовиконано на 33,1 млрд грн. В Уряді вже попереджають про вимушене обмеження видатків, а затримка міжнародного фінансування створює додаткові ризики для економіки. За таких умов особливої ваги набуває збереження бізнесу, який продовжує працювати в Україні та наповнювати держбюджет, пише УНН.

Бюджет недоотримав понад 33 мільярди гривень

За даними  голови комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолани Підласи, за січень-серпень 2026 року держбюджет недоотримав 33,1 млрд грн. 

За оперативними даними, за 8 місяців 2026 року до доходів загального фонду держбюджету (БЕЗ грантів) зараховано 1,7 трлн грн. Недоотримано до плану - 33,1 млрд грн, майже половина з яких (15,6 млрд грн) не надійшла саме в серпні 2026 року

Підласа додала, що за основними бюджетоутворюючими податками та зборами сумарне недовиконання плану становило майже 84 млрд грн. 

Ситуація особливо чутлива з огляду на структуру державних витрат. За вісім місяців на оборону було спрямовано 1,8 трлн грн, що становить 62% усіх видатків загального фонду. Ще сотні мільярдів необхідні для погашення та обслуговування державного боргу, соціального захисту, медицини та освіти.

Додатковим ризиком для української економіки стала затримка зовнішнього фінансування. Парламент не зміг ухвалити законодавчі рішення, необхідні для отримання траншу макрофінансової допомоги на 4,26 млрд доларів та фінансування МВФ на 1,66 млрд доларів. Президент України Володимир Зеленський закликав народних депутатів підтримати законопроєкти, необхідні для фінансування дефіциту бюджету

Уряд змушений економити

Міністр фінансів Сергій Марченко прогнозує дефіцит бюджету до $32,6 млрд. Він заявив, що через проблеми з надходженням міжнародної допомоги Уряд був вимушений перейти до обмеження видатків.

Ми вимушено застосовуємо заходи із обмеження видатків

За словами міністра, всі некритичні видатки вже відтерміновані на грудень, а держава працюватиме в режимі обмеженої ліквідності. Пріоритетом залишатиметься фінансування сектору безпеки та оборони, тоді як інші видатки здійснюватимуться залежно від наявності ресурсів. Таким чином глава Мінфіну не виключив затримок із виплатами заробітних плат.

Ми підготували відповідні регламенти, як ми діємо у період обмеженої ліквідності. У першу чергу ми фінансуємо сектор безпеки і оборони. Щойно у нас з'являються додаткові джерела фінансування – ми фінансуємо всі інші видатки (…) Будь-які програми будівництва, у тому числі і соціального, будуть призупинені, поки у нас не буде достатньої ліквідності для фінансування

Він також не виключив монетарного фінансування бюджету, яке може призвести до девальвації гривні та прискорення інфляції.

Таким чином, зараз перед Урядом постало завдання не лише шукати нові джерела коштів, а й максимально зберегти вже наявну податкову базу, тобто підприємства, які працюють, створюють робочі місця та регулярно наповнюють державний бюджет.

Майже 27 млрд грн від авіагалузі навіть за закритого неба

Однією з таких галузей, навіть попри закрите через війну небо над Україною, залишається авіація. З початку повномасштабного вторгнення, підприємства авіагалузі продовжують працювати та наповнювати бюджет.

За даними голови Державної авіаційної служби Данііла Меньшикова, у 2022–2025 роках підприємства авіагалузі сплатили до бюджету майже 27 млрд грн податків та зборів.

Важливо також говорити мовою фактів: українські авіакомпанії продовжують сплачувати податки. За наданою інформацією ДПС, у 2022–2025 роках галузь сплатила до бюджету майже 27 млрд грн податків та зборів

І це відбувалося у той час, коли внутрішній ринок авіаперевезень практично відсутній, компанії змушені були релокуватися за кордон, а їхню роботу ускладнюються необхідністю додаткового страхування, фінансування, перебудовою логістики та технічним обслуговуванням.

Попри це, авіаперевізники змогли зберегти операційну діяльність, працюючи на міжнародних ринках і продовжили наповнювати державний бюджет.

Претензії до авіакомпаній за лізинг повітряних суден

На цьому тлі особливо небезпечною виглядає ситуація навколо оподаткування лізингу повітряних суден.

Як раніше повідомляв УНН, проблема виникла через новий підхід до трактування лізингових платежів українських авіакомпаній на користь нерезидентів. В Бюро економічної безпеки з 2024 року їх почали розглядати як роялті, хоча відповідних змін до законодавства не вносилося.

За версією слідства українські авіаперевізники повинні були сплачувати роялті за оренду літаків та вертольотів. На основі такого підходу БЕБ відкрило кримінальні провадження щодо щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема щодо МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Роза Вітрів", Н3Operations та "Скайлайн експрес". За даними УНН, у аналогічній справі також може фігурувати ще одна авіакомпанія - "Урга".

Кримінальні справи були відкриті попри те, що майже всі авіаперевізники успішно пройшли податкові перевірки і зауваження у податківців, які стосувались лізингу, були лише до однієї компанії.

Представники авіагалузі наполягають, що проблема виникла через неоднозначне трактування норм законодавства і вона потребує формування єдиного державного підходу. 

Голова Державіаслужби попередив, що наслідки такого підходу виходять далеко за межі проблем окремих підприємств. За даними Державного реєстру цивільних повітряних суден України, 86% авіапарку українських компаній взяті в оренду.

Такий підхід створює ризики не для окремої компанії, а для всієї авіаційної галузі. Українські авіакомпанії й без того працюють в умовах надзвичайних викликів: небо закрите, ринки втрачені або суттєво обмежені, операційна діяльність ускладнена війною, питаннями фінансування, страхування та технічного обслуговування. Попри це, галузь не зупинилася. Вона пристосовується, виживає і продовжує працювати у надскладних умовах, демонструючи стійкість, яка викликає повагу всього світу

Водночас аналіз  фінансової звітності учасників авіаринку показує, що значна частина компаній працює зі збитками. Навіть ті авіаперевізники, яким вдається поки що залишатися прибутковими, демонструють стрімке скорочення рентабельності та маржі.

Причини падіння очевидні: закриття українського повітряного простору, необхідність релокації персоналу та флоту, зростання операційних витрат, складнощі роботи на міжнародних ринках та загальна економічна нестабільність.

Попри це компанії продовжують утримувати персонал, зберігати льотний та технічний склад, підтримувати сертифікацію та виконувати свої зобов’язання перед державою. До того ж в Україні залишилися працювати приватні авіабудівні підприємства, які наразі сконцентровані на ремонті військової техніки. Їх вдається утримувати коштом державних контрактів, а також фінансовими вливаннями авіакомпаній.

Саме тому будь-який додатковий тиск на галузь, як фіскальний, так і кримінальний сьогодні є значно небезпечнішим, ніж кілька років тому. Якщо раніше підприємства могли компенсувати такі ризики завдяки прибутковості, то зараз багато хто працює із мінімальним запасом фінансової міцності.

До того ж сплата роялті за операції з лізингу автоматично зробить українські авіакомпанії неконкурентоспроможними на міжнародному ринку. Адже користування орендованим повітряним флотом – це світова практика і лізингодавці, очевидно, робитимуть вибір на користь компаній, які працюють в юрисдикціях, що послуговуються міжнародним правом і зрозумілими підходами до оподаткування.

Що кажуть у Мінфіні про авіалізинг

У Міністерстві фінансів у відповідь на запит УНН повідомили, що оподаткування операцій із лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. При цьому Податковий кодекс України не передбачає можливості оподаткування авіалізингу як роялті. Тому підхід Бюро до трактування авіалізингу без зміни податкового законодавства називають тиском, який може знищити цілу галузь пасажирських та транспортних перевезень. 

Саме тому питання авіалізингу було винесене на розгляд податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів. За результатами першого засідання вирішено ініціювати створення робочої групи при Мінфіні, яка напрацює проєкт узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів.

Документ не скасує відповідальність автоматично, але підтвердить неоднозначність трактування оподаткування авіалізингу і стане аргументом в спорах.

Мінфін видає УПК, зокрема, за наявності обставин, що свідчать про неоднозначність норми. Тобто держава власним наказом офіційно засвідчила: норма неоднозначна. А це прямий міст до пп. 4.1.4 та п. 56.21 ПКУ — презумпції правомірності рішень платника при множинному трактуванні. Іноді УПК корисніша як доказ туману, ніж як джерело світла

В умовах гострого дефіциту бюджету держава не може дозволити собі втрачати платників податків через правову невизначеність і надмірний тиск. Очевидно це усвідомлюють і в Міністерстві фінансів, а тому там взялися розвʼязувати питання авіалізингу. У відомстві розуміють, що авіакомпаніям, які навіть під час війни продовжують наповнювати бюджет, необхідно дати можливість стабільно працювати в Україні за зрозумілими правилами. 

Бюджету потрібні платники податків, а не нові проблеми для бізнесу

Ситуація складається досить суперечлива: з одного боку, держава гостро потребує грошей, шукає додаткові джерела фінансування дефіциту бюджету та вже змушена обмежувати частину видатків, а з іншого – одна з прибуткових галузей, яка принесла бюджету майже 27 млрд грн, стикається з тиском та опиняється під загрозою знищення.

У короткостроковій перспективі фіскальний тиск на авіаперевізників може виглядати як спосіб отримати додаткові надходження. Однак якщо його наслідком стане втрата платоспроможності компаній, згортання їхньої діяльності або вихід бізнесу з української юрисдикції, бюджет ризикує втратити не лише потенційні донарахування, а й стабільні податкові надходження у майбутньому.

Не варто й забувати про те, що рано чи пізно війни закінчуються і в повоєнній Україні буде відновлене цивільне авіасполучення. Тому важливо щоб саме українські авіакомпанії повернулись в українське небо, а отже створили робочі місця, продовжили генерувати валютну виручку та наповнювати бюджет.

Українські авіакомпанії будуть першими, хто зайде на ринок після відкриття неба. Саме тому нам потрібні зрозумілі правила для всіх. Переконаний, що такі питання мають вирішуватися через професійний діалог держави, бізнесу, асоціацій та експертного середовища. Потрібні єдність підходів, правова визначеність і рішення, які враховують стратегічне значення авіації для України

В умовах, коли кожен мільярд бюджетних надходжень має критичне значення, завдання держави полягає не лише в пошуку нових податків чи джерел запозичень. Не менш важливо зберегти тих платників, які вже зараз наповнюють бюджет. Тому врегулювання проблеми оподаткування авіалізингу, припинення практики правової невизначеності та надмірного тиску на авіакомпанії є не лише питанням виживання окремої галузі, це питання збереження бізнесу, який продовжує працювати і платити податки.