АРМА створювалось як інструмент корупційних дій і аудит це підтвердив - експерт

Результати аудиту Рахункової палати щодо діяльності Агентства з розшуку та менеджменту активів лише підтвердили те, що цей орган із самого початку створювався як механізм, що дозволяв ухвалювати непрозорі рішення щодо управління арештованими активами. Експерт з питань безпеки Сергій Шабовта вважає, що звіт аудиту має стати основою для докорінних змін у роботі АРМА, пише УНН.

Ключова проблема у тому, що АРМА створювалась і описувалась нормативними документами в такий спосіб, щоб бути інструментом корумпованих дій, приховувати реальні гроші, які отримувались за те чи інше майно,

Експерт підтримав позицію Transparency International, які раніше наголосили на необхідності докорінних змін у роботі АРМА.

Тут має бути достатньо колегіальне рішення. Щодо реформи органу. І Transparency, на мою думку, правильно сказали з приводу того, що там докорінно треба міняти все,

Водночас Шабовта скептично оцінює можливість швидких змін. 

Проблема у тому, що коли корумповане абсолютно все, то очікувати, що раптом хтось із керівництва покається і проведе реформи, не доводиться,

Тому, на його думку, результати аудиту, на його думку, повинні стати відправною точкою для повного перезавантаження агентства.

Контекст

Нещодавно Рахункова палата провела аудит АРМА за 2022-2023 роки та перше півріччя 2024 року, який показав суттєві проблеми в управлінні арештованими активами. Зокрема, аудитори акцентували на таких проблемах: недосконалість механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів; неповні дані про активи у реєстрі; неврегульовані взаємовідносини між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування.

У Transparency International Ukraine зазначили, що "невтішні" висновки Рахункової палати за результатами аудиту в Агентстві з розшуку і менеджменту активів мають стати основою для реформування цього органу.

Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, коментуючи звіт Рахункової палати, заявила, що управління арештованими активами залишається однією з найбільших проблем Агентства з розшуку та менеджменту активів. За її словами, за час повномасштабної війни держава могла втратити дохід від управління майном на суму щонайменше 850 мільйонів гривень.