Чи будуть українці святкувати Різдво 25 грудня? Які зміни може ухвали ПЦУ на сьогоднішньому соборі Соборі

КИЇВ. 24 травня. УНН. Сьогодні відбудеться Архієрейський собор Православної церкви України. Одним з питань порядку денного буде обговорення календарної реформи та переходу на новоюліанський календар, пише УНН.

В Україні поступово зростає кількість людей, які хочуть відзначати Різдво з абсолютною більшістю християн у світі - 25 грудня.
Згідно опитування групи «Рейтинг» проведеного у грудні минуло року, ідею перенести святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня підтримують 44% респондентів порівняно з 26% у грудні 2021 року. Не підтримують перенесення Різдва 31% опитаних. У 2021 році таких було 58%. 23% зазначили, що їм байдуже, 2% не змогли відповісти на це питання.

При цьому, 55% опитаних українців відзначають Різдво 7 січня, 25% роблять це двічі – 25 грудня і 7 січня, і лише 11% на даний момент святкують Різдво 25 грудня.

Так само в кінці грудня були підбиті підсумки голосування по цьому питанню і у додатку «Дія». Як зазначили в Мінцифрі у ньому взяли участь більш як 1,5 мільйони українців. Майже 60% хочуть святкувати Різдво 25 грудня, майже 25,5% - 7 січня, понад 12,5% в обидві дати.

Що таке новоюліанський календар?

Це вдосконалена форма юліанського календаря, яку у 1923 році розробив сербський астроном, професор математики та небесної механіки Мілутін Міланкович.

Того ж року у Вселенському патріархаті відбулися збори представників православних церков, на яких у рамках календарної реформи було вирішено запровадити календар Міланковича.

Новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським у період від 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року.

Наскільки доречною є календарна реформа і чи потрібен перехідний період – думка експерта

Перехід православних церков на новоюліанський календар почався з моменту його запровадження.

Нині ним послуговуються 9 з 16 помісних автокефальних східних православних церков. Це Вселенський патріархат Константинополя, Александрійський патріархат, Антіохійський патріархат, Румунська православна церква, Болгарська православна церква, Церква Кіпру, Церква Греції, Автокефальна православна церква Албанії та Православна церква Чеських земель і Словаччини.

Російська православна церква та московський патріархат живуть за юліанським календарем.

Історик-релігієзнавець Ігор Козловский в ексклюзивному коментарі УНН зазначив, що особливої проблеми у календарній реформі немає, адже зміна дат стосується лише нерухомих дат.

Цитата

«Потрібно розрізняти. Календар стосується нерухомих свят. Нерухомі свята – це Різдво, яке буде 25, Хрещення Господнє буде 6 січня, а не 19. Тобто нерухомі вони будуть співпадати з григоріанським. Це стосується пасхалій, а пасхалії обчислюються не за сонячним календарем, а за місячним календарем. Тому пасхалії залишаються ті, які зараз є. Тобто вони постійно рухомі, а в пасхалії входить Трійця, Вознесіння Господнє, тобто які залежать від самого Великодня. Й зрозуміло, Великий піст також буде прив’язаний до цього, і буде впливати також на Петрівський піст», - каже релігієзнавець.

Що стосується перехідного періоду, то експерт нагадав, що такий був у Болгарській православній церкві. «І можливо й тут будуть люди поступово звикати. Свідомість людей специфічна, якщо люди більше ста років святкують старий новий рік, хоч його реально не існує», - додав Козловський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загрожує моралі і погіршуватиме демографічну ситуацію: у ПЦУ виступили проти одностатевих партнерств

У ПЦУ запевняють, що перехід буде плавним і примушувати ніхто нікого не буде

Розмови про календарну реформу у ПЦУ розпочалися, фактично одразу після її створення. І посилилися на тлі повномасштабної російської агресії.

Другого лютого Священний Синод ПЦУ затвердив порядок надання благословення парафіям та монастирям на використання новоюліанського календаря.

Як розповів в ексклюзивному коментарі УНН секретар Богословсько-літургічної комісії Православної Церкви України, протоієрей Андрій Дудченко перші практичні кроки у цьому напрямку були зроблені у грудні минулого року.

Цитата

«Оскільки вже було проведено взимку певні експерименти з вивчення цього питання, коли дозволили провести службу Різдва Христового 25 грудня і побачили, що є великий запит на новий календар. У багатьох парафіях, принаймні в центральній Україні, Києві було дуже чітко видно. В багатьох храмах де були служби і 25 грудня, і 7 січня, було видно, що більше людей приходило 25 грудня на богослужіння», - зазначив священнослужитель.

На думку протоієрея, Собор підтримає перехід на новоюліанський календар зі збереженням старої пасхалії, Великдень буде як раніше. Тобто так, як у Вселенського патріархату Константинопольского, інших церквах: грецькій, румунській, болгарській, тільки на новому стилі.

При переході на новоюліанський календар, за його словами, зміни стосуються тільки Петрівки, того посту який після П'ятидесятниці, після Трійці, перед святом Петра і Павла, оскільки Трійця це свято пов’язане з Великоднем, через 50 днів після Великодня.

«Якщо ми перейдемо це буде 29 червня, зараз це 12 липня. Можуть виникати певні казуси, коли пізній Великдень, й відповідно пізня Трійця, то Петрівка може інколи зовсім зникати», - каже протоієрей.

Антон Дудченко очікує, що реформа не буде нав’язуватися. Додає, що вже є парафії, які перейшли на новий календар. Зокрема, у Черкасіькій, Вінницькій, Волинській областях їх вже десятки. 

Вважає, що буде дозволено зберегти старий календар тим парафіям, які цього захочуть і приймуть це рішення на парафіяльних зборах.

До речі, починаючи з березня цього року, ПЦУ подає загальну інформацію про найбільші свята і дні пам’яті святих у двох варіантах: за юліанським (діючим, традиційним) календарем і новоюліанським (оновленим) календарем, зважаючи на те, що деякі громади виявили бажання і належним чином отримали відповідне синодальне благословення.