Зеленський пропонує Раді внести зміни до Кримінального кодексу у зв'язку з ратифікацією Римського статуту: що передбачається

Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, спрямований на приведення положень Кримінального кодексу України у відповідність до норм Римського статуту Міжнародного кримінального суду та забезпечення кримінально-правового переслідування за найтяжчі міжнародні злочини. Про це пише УНН із посиланням на картку законопроєктів №11484 та №0285.

Деталі

Законопроєкт про ратифікацію, передбачає ратифікацію самого статуту та поправок до нього, визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності, геноциду та воєнних злочинів.

Законопроєктом №11484, пропонується змінити назви деяких статей Кримінального кодексу. Зокрема, статтю 437 "Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни" планується замінити на "Злочин агресії" - планування, підготовка або розв'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій, що каратиметься більш суворим покаранням - позбавлення волі на строк від 10 до 15 років (наразі від 7 до 12 років), а також за ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій покарання у вигляді позбавлення на строк від 10 до 15 років, або довічним позбавленням волі (наразі від 10 до 12 років).

Також Зеленський пропонує змінити назву 438 статті "Порушення законів та звичаїв війни" на "Воєнні злочини". Покарання у цій статті не змінюється.

Крім того, Кримінальний кодекс доповнюється новими статтями, зокрема "Злочини проти людяності", тобто умисне вчинення в межах усвідомленого широкомасштабного або систематичного нападу на цивільне населення, яке виражається в:

• переслідування будь-якої групи або спільноти, яка може бути ідентифікована, тобто обмеження основних прав людини за політичними, расовими, національними, етнічними, культурними, релігійними, статевими або іншими підставами (ознаками) дискримінації, визначеними міжнародним правом як неприпустимі;
• депортації населення, тобто примусового і за відсутності підстав, передбачених міжнародним правом, переміщення (виселення) однієї чи більше осіб з місцевості, на території якої вони законно перебували, на територію іншої держави;
  
• насильницького переміщення населення, тобто примусового і за відсутності підстав, передбачених міжнародним правом, переміщення (виселення) однієї чи більше осіб з місцевості, на території якої вони законно перебували, до іншої місцевості у межах однієї держави;
  
• зґвалтування, сексуальної експлуатації, примушування до зайняття проституцією, примусової вагітності, примусової стерилізації або будь-яких інших форм сексуального насильства;
  
• рабства або торгівлі людьми;
  
• насильницького зникнення;
  
• незаконного позбавлення волі;
  
• катування;
  
• інших умисних нелюдських діянь подібного характеру, які супроводжуються заподіянням сильних страждань або тяжких тілесних ушкоджень чи серйозної шкоди психічному або фізичному здоров’ю.
  

За такі кримінальні порушення передбачається відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Як зазначається в пояснювальній записці, дії держави-агресора на території України кваліфікуються як агресія та міжнародний збройний конфлікт, і в такій ситуації діють норми міжнародного гуманітарного права, серйозні порушення якого визнаються міжнародними злочинами, а саме воєнними злочинами.

Крім воєнних злочинів, на території України вчиняються й інші види міжнародних злочинів – злочини проти людяності, а саме системні та масові порушення прав людини з боку держави-агресора. Положеннями Кримінального кодексу України на сьогодні не передбачено кримінальної відповідальності за злочини проти людяності та за воєнні злочини, що є порушенням звичаєвого, а не договірного міжнародного гуманітарного права. Ці прогалини зумовлені тим, що від моменту прийняття Кримінального кодексу його положення системно не узгоджувались із сучасним міжнародним правом

Також наголошується, що приведення кримінального та кримінально-процесуального законодавства України у відповідність з Римським статутом сприятиме оновленню українського законодавства про кримінальну відповідальність у світлі останніх тенденцій міжнародного права, а також сприятиме більш ефективній реалізації принципу компліментарності в частині більш ефективного визначення юрисдикції українських судів та інших компетентних органів стосовно міжнародних злочинів.

Нагадаємо

Президент України подав до Верховної Ради проєкт закону про ратифікацію Римського статуту МКС. Це посилить позицію України на міжнародній арені та дозволить ефективніше переслідувати росіян за їхні злочини.