За злив інформації з держреєстрів - 8 років за гратами: у Раді хочуть повернутися до розгляду законопроєкту

За злив інформації з держреєстрів - 8 років за гратами: у Раді хочуть повернутися до розгляду законопроєкту

Київ  •  УНН

 • 15977 перегляди

Read in English

Комітет ВР з правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити законопроєкт про покарання за злив інформації з держреєстрів. Порушникам загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі та заборона обіймати певні посади.

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт у другому читанні, який передбачає за злив інформації з держреєстрів покарання у вигляді 8 років за гратами. Раніше цей же проєкт закону було "забраковано" та відправлено на повторне друге читання. Про це пише УНН з посиланням на картку законопроєкту №10242.

Деталі

Відповідно до законопроєкту, планується запровадити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років за оприлюднення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану.

Таке ж саме покарання буде і за несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в комп'ютерах, автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації в умовах воєнного стану.

Від шести до восьми років планує карати за несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї в умовах воєнного стану.

У документі вказується, що під несанкціонованим втручанням слід розуміти вчинення без правової підстави дій, що змінюють режим роботи або повністю чи частково припиняють роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, у тому числі публічних електронних реєстрів, електронних комунікаційних мереж, особою, яка не отримувала в установленому законодавством порядку права доступу та втручання до таких систем, реєстрів і мереж.

"Під несанкціонованим збутом або розповсюдженням інформації з обмеженим доступом слід розуміти вчинення без правової підстави дій з оплатної чи безоплатної передачі такої інформації іншій особі, яка не має права на її отримання, або розміщення вільного доступу до такої інформації, або інших дій, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб", - йдеться в законопроєкті.

У пояснювальній записці до проєкту закону вказується, що його метою є встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що обробляється в публічних електронних реєстрах та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем.

Доповнення

Вказаний законопроєкт було зареєстровано ще у листопаді минулого року. У січні 2024 року його було ухвалено за основу. У липні цього року Рада намагалася ухвалити його у другому читанні, однак не вистачило голосів і його було відправлено на повторне друге читання.

27 листопада профільний комітет з з питань правоохоронної діяльності підготував законопроєкт до повторного другого читання та рекомендував парламенту ухвалити його у повторному другому читанні та в цілому як закон, у редакції, запропонованій комітетом, з необхідними техніко-юридичними правками.

Нагадаємо

Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт, який звільняє журналістів від відповідальності за пересування по вулиці в період комендантської години, якщо вони виконують завдання своєї професійної діяльності. Також документ пропонує скасувати для онлайн-медіа відповідальність за поширення деякої інформації.