Як в Харкові за дорученням президента Зеленського створюють українську "Кремнієву долину"

КИЇВ. 14 вересня. УНН. Після недавнього візиту президента Володимира Зеленського місто і разом з ним вся країна несподівано отримали нову велику національну ідею - створення Української Кремнієвої Долини. Тобто масштабування американського оригіналу в наших реаліях: формування екосистеми, яка б продукувала проривні інновації і забезпечувала їх прискорене впровадження завдяки спрощеному доступу до фінансування.

Президент України дуже чітко і недвозначно дав всій вертикалі і горизонталі держуправління доручення, написавши на своєму Фейсбуці наступне:

"Харків часто називають студентською та науковою столицею. Наше завдання - зробити регіон ще й столицею оборонпрому, машинобудування та ІТ, своєрідною українською Кремнієвої долиною".

Треба сказати, що ініціатива дуже своєчасна і правильна - і за часом, і за місцем. Харків цілком підходить на роль українського Сан-Франциско завдяки своїм потужним вузам, науці і десяткам тисяч студентів, які залишають щорічно університетські стіни. Так, і Харківський національний університет ім. Каразіна, який займає найвищу позицію з вітчизняних вищих навчальних закладів в міжнародному рейтингу, цілком може стати нашим Стенфордом. Ну, а основою майбутньої інноваційної екосистеми автоматично в цьому випадку стає бізнес-парк високих технологій "Екополіс ХТЗ" на базі відомого в усьому світі Харківського тракторного заводу.

Проектом вже мінімум рік займається група DCH Олександра Ярославського - до речі, почесного доктора, члена наглядової ради і багаторічного мецената того самого "каразінського" університету, за сумісництвом входить до ТОП-10 найуспішніших українських бізнесменів. Створення бізнес-парку, що є прообразом Української Кремнієвої Долини, вже входить до складу пріоритетів Стратегії розвитку Харкова до 2030 року. За найближчі 10-12 років в проект планується вкласти близько 1 млрд дол. Над конфігурацією "Екополіса ХТЗ" зараз працюють кращі міжнародні консультанти, туди готуються зайти великі транснаціональні високотехнологічні корпорації, всі ключові харківські вузи та НДІ підписали з бізнес-парком меморандуми про співпрацю.

Так що, як то кажуть, всі зірки стали правильно. А раз всі необхідні передумови для того, щоб виконати доручення Президента України в Харкові в наявності, то місцевий істеблішмент діє виключно швидко. Причому, як бізнес, так і місцева влада. Тут вже створили робочу групу з чиновників, команди DCH і ректорів провідних вузів. Що цікаво, Олександр Ярославський погодився вдруге увійти майже в одну і ту ж річку - стати генеральним інвестором і координатором Української Кремнієвої Долини. Минулий раз таке з ним траплялося перед проведенням Євро-2012, коли він вклав 300 млн дол. У створення необхідної інфраструктури в регіоні, ставши генеральним інвестором і координатором підготовки до турніру в регіоні. Тоді для Харкова це була революцію - сучасний аеропорт, стадіон, фешенебельний готель, атмосфера свята і оптимізму.

Що стосується центральної влади, то тут теж серйозно підійшли до питання. Українська Кремнієва Долина як національний проект вимагає уваги національного масштабу, незалежно від того, де її ядро знаходиться територіально. Тим більше, що Мінціфри давно просуває ідею екстериторіальності подібних інноваційних структур - можливості для частини резидентів знаходиться на "віддаленому доступі".

Джерело в Офісі президента розповів, що інвестиційної нянею Української Кремнієвої Долини стане заступник голови ОП Кирил Тимошенко. В його активі і мобілізація бізнесу на боротьбу з пандемією, і "Велике будівництво". Тому, як стверджує джерело, Тимошенко по плечу і кураторство амбітного національного мега-технопроекту в Харкові.

Наскільки швидко буде бігти далі харківський істеблішмент, втілюючи в життя ідеї президента буде залежати від різних факторів. Але найімовірніше, бізнес буде підстьобувати влада, влада не буде заважати бізнесу. І в кінцевому підсумку, цілком можливо, що вже через кілька років з громадья планів вималюються чіткі контури Української Кремнієвої Долини, яка дозволить нашій країні не скотитися до ролі аграрного придатка розвинених економік, а забезпечить гідне місце в світі безперервної технологічної революції.