Військові критикують "податок на посилки": загроза обороноздатності та ризики для фронту

Запропоноване законодавцями введення "податку на посилки" викликає серйозне занепокоєння серед військових і волонтерів. Вони застерігають, що ця ініціатива може призвести до затримок у постачанні критично важливих матеріалів та компонентів для фронту та значно ускладнити логістику військових поставок.

Підполковник Юрій Кочевенко, комбат одного з підрозділів ЗСУ, що обороняє Україну, наголошує: "В умовах війни будь-які ініціативи, які ускладнюють постачання для армії, є неприйнятними. Нам потрібна максимальна гнучкість у логістиці, оперативність поставок, спрощення процедур. Нічого, що може завадити армії, завадити зміцненню нашої обороноздатності, не повинно навіть фігурувати у порядку денному".

За його словами, величезна частина техніки та обладнання для фронту створюється волонтерами і малими виробництвами, які залежать від міжнародних постачань комплектуючих. "Це і баггі самих різних модифікацій, які конче необхідні на евакуації поранених, підвозу БК, харчів та води на позиції. Це і дрони — FPV та різні варіанти "бомберів" і розвідувальних дронів. І що зараз дуже гостро і важливо, це засоби РЕБ: противник постійно змінює частоти, на яких літають його дрони, а це вимагає гнучкості і здатності оперативно реагувати на ці зміни тим, хто нам в тилу виготовляє ці засоби", — пояснив комбат критичну необхідність швидких безбар’єрних постачань.

Одна з найбільших проблем, на які вказують військові, – це подвійне призначення багатьох товарів. Формально цивільні компоненти, такі як мікросхеми, акумулятори, колеса для квадроциклів чи трансформатори, використовуються для створення технологій, необхідних для захисту військових. Будь-яке ускладнення їхнього ввезення може безпосередньо вплинути на боєздатність підрозділів.

В умовах такої напруженої війни будь-яке ускладнення логістичних ланцюгів може мати дуже тяжкі наслідки, які вимірюються, насамперед, життями воїнів на передовій

Він прямо називає ініціативу шкідливою: "Я думаю, що ці гроші держава може знайти в інших сферах, ніж ті, які можуть підірвати обороноздатність України".

Економічні експерти також висловлюють сумніви щодо доцільності "податку на посилки". За оцінками Олега Пендзина, ліквідація корупційних схем на митниці могла б принести бюджету до 170 млрд грн на рік — це значно більше, ніж потенційні надходження від нового податку. Крім того, він наголошує, що авторам ініціативи не вдалося представити обґрунтованих розрахунків його ефективності для бюджету.

Журналіст-розслідувач Євген Плінський прямо вказує, що справжня мета "податку на посилки" — лобіювання інтересів великих імпортерів та рітейлерів, які хочуть витіснити з ринку прямі міжнародні закупівлі, нав’язуючи українцям ті самі товари втридорога.

Таким чином, військові, волонтери та економісти сходяться в одному: запровадження "податку на посилки" несе значно більше ризиків, ніж потенційної вигоди, і може створити критичні перешкоди для обороноздатності країни.