Верещук мріяла стати першою жінкою-генералом

Верещук мріяла стати першою жінкою-генералом

Київ  •  УНН

7 грудня 2020, 12:38 • 15292 перегляди

КИЇВ. 7 грудня. УНН. Народний депутат Ірина Верещук розповіла, як колись мріяла стати першою жінкою-генералом, передає УНН із посиланням на AРМІЯ INFORM.

“Пані Ірина відома як народна депутатка Верховної Ради України та цьогорічна кандидатка у мери столиці. Та мало хто знає, що вона має військовий бекграунд. Ірина Верещук, на відміну від багатьох українських політиків, не просто пройшла військову кафедру чи відслужила рік-півтора строкової. За її плечима — п’ять років навчання у військовому виші, та роки військової служби. Чому у досить непростий для української армії час, ще зовсім юною, пані Ірина вирішила стати військовою та замість цивільних суконь обрала однострій”, — прокоментували на сайті АрміяInform.

Вона віддала військовій службі десять років: п’ять років навчання та п’ять років служби за контрактом.

“Мене часто питають: чому армія? Чесно відповідаю, що мріяла стати генералом, такою собі першою в Україні жінкою-генералом. Одним з моїх улюблених фільмів був „Солдат Джейн“ з Демі Мур. Була дитиною з військовою романтикою. До речі, батьки не дуже схвалювали мого вибору військового шляху, але не заважали. Мама потім багато разів розказувала, як я бігла до них на КПП, коли вони з батьком вперше приїхали мене відвідати”, — наголосила Верещук.

Нардеп додала, що військова служба стала для неї справжнім фундаментом життя.

“Я просто не уявляю, як склалось би моє життя без років в армії. У мене складний характер і багато енергії. Вважаю, що саме армія поставила мене в стрій, так би мовити. З роками стаю все більш вдячною колишнім командирам. Напевно тому, що багато моїх корисних звичок було закладено саме в армії, особливо в курсантські роки. Підтримання фізичного тонусу, самодисципліна, практичність, готовність постояти за себе та за товариша. Були і некорисні звички, але палити я кинула і обсценну лексику майже не використовую. Головне, що я винесла зі своїх військових років, це розуміння, що чудес не буває. Треба до всього готуватись, багато працювати і не зважати на труднощі. Нам, курсантам, завжди говорили: пам’ятай, в складній ситуації ти не піднімешся до рівня своїх очікувань, а впадеш до рівня своєї підготовки”", — резюмувала Верещук.