У полтавських шкільних їдальнях завищували ціни на обіди

“Порушення діючого законодавства по ціноутворенню зафіксовано щодо кожного суб’єкта господарювання”, — йдеться у повідомленні.

Посилаючись на норми чинного законодавства, в Держпродспоживслужбі уточнили, що в Україні встановлено граничні торговельні надбавки (націнки) на продукцію громадського харчування, що реалізується в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах. Так, на продукцію власного приготування надбавка має бути не вище 50% до ціни придбання, на покупні товари, які не підлягають кулінарній та технологічній обробці — не вище 15% до ціни придбання.

“За результатами проведеної роботи до суб’єктів господарювання застосовані адміністративно-господарські санкції на суму 58,7 тис. грн, на посадових осіб накладене адміністративне стягнення на суму 0,68 тис. грн”, — повідомили в Держпродспоживслужбі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Влада Києва хоче встановити комунальну монополію на шкільні обіди 

Зокрема, яблука вагові реалізовувалися за ціною 22,5 грн за кілограм з торговельною надбавкою 50% до ціни придбання, тоді як роздрібна ціна з урахуванням граничної торговельної надбавки 15% складає 17,25 грн, або на 5,25 грн дорожче, розповіли в Держпродспоживслужбі.

“Роздрібна ціна на крекер „Ніжний“ з торговельною надбавкою 15% до ціни придбання становить 11,95 грн за упаковку, фактично реалізовано за ціною 13,5 грн. Завищення на одній упаковці дорівнює 1,55 гривень. Продаж страви „Каша гречана розсипчаста“ з виходом 100 грамів проводився по цінах відповідно 1,48 грн та 1,45 грн, замість 1,34 грн, 1,31 грн та 1,28 грн з урахуванням торговельної надбавки в розмірі 50% до ціни придбання”, — поінформували в управлінні.

За даними Держпродспоживслужби, суб’єктам господарювання направлені приписи про усунення порушень чинного законодавства по ціноутворенню.

Нагадаємо, як писав УНН, у Раді відреагували на наміри столичної влади встановити монополію на шкільні обіди. На думку нардепа Сергія Тригубенка, пропозиція КМУ віддати харчування новоствореним КП виглядає як спроба “утворити прокладу” між постачальниками продуктів та тими, хто їх споживатиме.