Справа "концтабору Ягідне": окупанти отримали від суду найвищий термін покарання - по 12 років тюрми

Чернігівський районний суд виніс вирок 15 російським військовослужбовцям, які в березні 2022 року скоїли воєнні злочини проти жителів села Ягідне на Чернігівщині. Вони протягом місяця утримували в тісному підвалі 368 людей, прикриваючись ними, як живим щитом. Про це повідомляє hromadske з посиланням на вирок суду, передає УНН.

Деталі

"Усі обвинувачені окупанти отримали найвищий термін покарання за ст. 28 і ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу - 12 років ув'язнення. Строк відбування покарання буде рахуватися з дня фактичного затримання засуджених", - ідеться в повідомленні.

Як вказано, вирок стосується таких 15 російських солдатів:

• Суван Сиин-оол;

• Айгарим Монгуш;

• Назити Монгуш;

• Ерес Ооржак;

• Аріан Хертек;

• Саян Хомушка;

• Олексій Борисов;

• Буян Дадар-оол;

• Шолбан Дамбар-оол;

• Доржу Демір-оол;

• Сайн Кенден;

• Віталій Монгуш;

• Аржан Саай;

• Буян Доржу;

• Амір Кенденов.

По пів квадратного метра на кожного: у КНДІСЕ розповіли про те, як військові рф тримали "на підвалі" жителів Чернігівщині16.07.23, 21:05 • 545921 перегляд

Як встановило слідство, російські військові утримували людей в підвалі Ягідного з 3 по 31 березня 2022 року. У приміщенні площею 197 квадратних метрів майже місяць перебували 368 потерпілих, серед яких 69 дітей. Наймолодшій дитині було півтора місяця, а найстаршому за віком заручнику - 93 роки.

Фактично людей, які утримувалися в підвалі, використовували як живий щит, оскільки приміщення школи було "штабом" окупантів, зазначала прокуратура.

Через нелюдські умови утримання - відсутність достатнього простору, належних санітарних умов, доступу до повітря, їжі, води - померли 10 людей.

Нагадаємо

Експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз провели дослідження за фактами злочинів росіян, вчинених у березні 2022 року в селищі Ягідне на Чернігівщині. 

"У співпраці з іноземними колегами експертами Інституту було здійснено огляд та детальну фіксацію обстановки на місці події. Використовувалося 3D-сканування та аерофотозйомка всієї території населеного пункту", – розповів директор КНДІСЕ Олександр Рувін.