Справа "концтабору Ягідне": окупанти отримали від суду найвищий термін покарання - по 12 років тюрми
Київ • УНН
15 російських солдатів отримали 12-річні терміни за утримання 368 цивільних осіб, у тому числі 69 дітей, як "живого щита" в тісному підвалі протягом місяця в селі Ягідне Чернігівської області, що призвело до загибелі 10 осіб.
Чернігівський районний суд виніс вирок 15 російським військовослужбовцям, які в березні 2022 року скоїли воєнні злочини проти жителів села Ягідне на Чернігівщині. Вони протягом місяця утримували в тісному підвалі 368 людей, прикриваючись ними, як живим щитом. Про це повідомляє hromadske з посиланням на вирок суду, передає УНН.
Деталі
"Усі обвинувачені окупанти отримали найвищий термін покарання за ст. 28 і ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу - 12 років ув'язнення. Строк відбування покарання буде рахуватися з дня фактичного затримання засуджених", - ідеться в повідомленні.
Як вказано, вирок стосується таких 15 російських солдатів:
• Суван Сиин-оол;
• Айгарим Монгуш;
• Назити Монгуш;
• Ерес Ооржак;
• Аріан Хертек;
• Саян Хомушка;
• Олексій Борисов;
• Буян Дадар-оол;
• Шолбан Дамбар-оол;
• Доржу Демір-оол;
• Сайн Кенден;
• Віталій Монгуш;
• Аржан Саай;
• Буян Доржу;
• Амір Кенденов.
Як встановило слідство, російські військові утримували людей в підвалі Ягідного з 3 по 31 березня 2022 року. У приміщенні площею 197 квадратних метрів майже місяць перебували 368 потерпілих, серед яких 69 дітей. Наймолодшій дитині було півтора місяця, а найстаршому за віком заручнику - 93 роки.
Фактично людей, які утримувалися в підвалі, використовували як живий щит, оскільки приміщення школи було "штабом" окупантів, зазначала прокуратура.
Через нелюдські умови утримання - відсутність достатнього простору, належних санітарних умов, доступу до повітря, їжі, води - померли 10 людей.
Нагадаємо
Експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз провели дослідження за фактами злочинів росіян, вчинених у березні 2022 року в селищі Ягідне на Чернігівщині.
"У співпраці з іноземними колегами експертами Інституту було здійснено огляд та детальну фіксацію обстановки на місці події. Використовувалося 3D-сканування та аерофотозйомка всієї території населеного пункту", – розповів директор КНДІСЕ Олександр Рувін.
