Скандальний законопроєкт щодо інформації з реєстрів: голова антикорупційного комітету ВР поставила під сумнів його доцільність

Не до кінця зрозуміло, яку саме проблему в принципі вирішує законопроєкт про посилення відповідальності за розповсюдження даних з е-реєстрів, який як заявляють медійники, ставить під загрозу свободу слова. Наприклад, відповідальність за хакерські атаки на реєстри й так є. Про це журналісту УНН зазначила голова комітету з питань антикорупційної політики у ВР Анастасія Радіна.

Я цей законопроєкт (№10242 – ред.) не підтримувала й не планую підтримувати в другому читанні з тої причини, що те, як зараз виписані норми законопроєкту, дає можливість притягати до кримінальної відповідальності, зокрема, викривачів, тобто джерела журналістів. Дає можливість застосовувати заходи прослуховування, в тому числі щодо журналістів в рамках відповідних кримінальних провадженнях

На її думку, це не прийнятно.

"Я не до кінця розумію, яку саме проблему цей законопроєкт в принципі вирішує. Відповідальність, наприклад, за хакерські атаки на реєстри є. Я бачу в ньому більше ризиків, ніж можливості вирішити якусь реально існуючу проблему", - заявила Радіна.

Доповнення

Верховна Рада не змогла ухвалити у другому читанні законопроєкт, який передбачав би покарання у вигляді 8 років за гратами за злив інформації з держреєстрів покарання.

Вказаний законопроєкт було зареєстровано ще у листопаді минулого року. У січні 2024 року його було ухвалено за основу. У липні цього року Рада намагалася ухвалити його у другому читанні, однак не вистачило голосів і його було відправлено на повторне друге читання.

27 листопада профільний комітет з з питань правоохоронної діяльності підготував законопроєкт до повторного другого читання та рекомендував парламенту ухвалити його у повторному другому читанні та в цілому як закон, у редакції, запропонованій комітетом, з необхідними техніко-юридичними правками.

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт №10242 у другому читанні, який передбачає за злив інформації з держреєстрів покарання у вигляді 8 років за гратами. Раніше цей же проєкт закону було "забраковано" та відправлено на повторне друге читання.

Медіарух заявляв, що медійні та правозахисні громадські організації України закликали нардепів відмовитися від підтримки законопроєкту № 10242 в його нинішній редакції. На їх думку цей законопроєкт продовжує становити значні загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні.

Його оновлена редакція, пропонована для голосування, не усунула ризиків, на яких ми наголошували в попередній заяві від 2 грудня 2024 року. Законопроєкт посилює кримінальну відповідальність щодо несанкціонованого поширення конфіденційної інформації. Під цим законодавець має на увазі розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів або інші дії, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб. Така дефініція міститься в примітці до статті 361 Кримінального кодексу, і вона не зазнала жодних змін порівняно з текстом, що виносився на голосування два тижні тому.

"Кримінальна відповідальність за розголошення конфіденційних відомостей з реєстрів має супроводжуватися створенням надійних механізмів захисту журналістів та викривачів корупції", - наголошував Медіарух.