Розвідка попередила про імовірність техногенної катастрофи через погрішності при будівництві "Північного потоку-2"

Цитата

“За оцінками експертного середовища, використання технологічно застарілих суден та обладнання в майбутньому збільшує імовірність виникнення техногенної катастрофи з екологічними наслідками регіонального масштабу за будь-яких пікових навантажень”, — інформують у СЗРУ.

Деталі

Так, зазначають у спецслужбі, наразі через відмову іноземних компаній від залучення передового технологічного флоту, Росія змушена проводити добудову “Північного потоку-2” власними можливостями, які на сьогодні представлені судами, що перебувають у передаварійному стані та є технологічно застарілими.

Зокрема це судна “Venie”, “Владислав Стрижов”, “Юрий Топчев”, “Умка”. “Vengery”, “Финвал”, “Errie” та “Катунь”.

“Так, судно „Катунь“ з 16 березня перебуває на ремонті у доку порту Мункебо (Данія). Має зовнішні пошкодження не лише корпусу, але й елементів управління. Зі свого боку Тактико-технічні характеристики судна „Умка“ вже не відповідають максимальним швидкостям і навантаженням, за яких Росія докладає зусиль для завершення будівництва”, — інформує СРЗУ.

Контекст

Газопровід “Північний потік-2”, потужність якого становить 55 мільярдів кубометрів газу на рік, повинен забезпечувати постачання газу безпосередньо з Росії до Німеччини дном Балтійського моря, в обхід України.

Спочатку планувалося завершити проект до середини 2020 року, однак цьому завадили санкції США. У підсумку роботи з укладання труб “Північного потоку-2” поновилися після річної перерви в грудні 2020 року.

Незабаром будівництво у водах ФРН знову було призупинено — цього разу через екологів, які опротестували дозвіл на проведення подальших робіт. У водах Данії будівництво відновилося лише в лютому 2021 року.

Нещодавно проектна компанія Nord Stream 2 AG вперше після відновлення будівництва оприлюднила точні дані про хід трубоукладки: “На 31 березня укладено 2339 км (з 2460 км), або 95 відсотків газопроводу „Північний потік-2“. Залишилося укласти близько 121 км (5%) від загальної протяжності газопроводу”.

Проти будівництва газопроводу активно виступають США, а також Україна і Балтійські країни, які побоюються посилення впливу Росії на європейському енергетичному ринку. У той же час уряд ФРН підтримує цей проект.