Різдвяні забобони та прикмети
Київ • УНН
Найпоширеніші українські різдвяні прикмети, заборони та традиції, що передаються з покоління в покоління. Від заборони виносити сміття до правил святкової вечері та прийому гостей.
Різдво не лише одне з найважливіших свят у християнський церковній традиції, а й одне з найшанованіших свят для українців. Ймовірно саме завдяки цьому воно обросло безліччю прикмет та забобонів, які передаються з покоління до покоління. УНН зібрав для вас найпоширеніші, а ось дотримуватися забобон і чи довіряти прикметам – вирішувати вже вам.
В багатьох регіонах України вважалося, що першим на Різдво до оселі майте зайти чоловік, найкраще якщо темноволосий, це віщувало успіх у новому році.
Вважається, що у переддень Різдва та на саме свято, не можна займатися роботою чи хатніми справами (окрім приготування святкової вечері). Однак, багато хто вважає, що робота у задоволення, навіть у таке свято, не гріх.
Існує забобон, що разом зі сміттям з оселі на Різдво можна винести удачу чи лад у родині. Тому дехто вважає за краще не виносити сміття у ці святкові дні.
Ще одне застереження – не сваритися та не лаятися. Така заборона стосується усіх церковних свят, а в народі вважають, що так можна накликати біду. Але загалом конфлікти та сквернослів՚я і у звичайний день не лише не прикрашають людину, а й можуть завдати проблем.
На свята ми зазвичай любимо вдягати красивий одяг, а ось наші пращури вірили, що якщо вдягти нове вбрання, то це приверне до його господаря достаток. Бажано аби одяг був світлий.
Наші предки не забували на Різдво і про худобу, яку теж частували – це також мало сприяти достатку. Чим це не привід побалувати домашніх улюбленців?
Різдвяні заборони:
- Не можна купатися;
- Не можна стригти волосся;
- Не можна переїздити до нової оселі;
- Різати худобу, полювати чи рибалити;
- Не можна ходити на цвинтар.
Також чи не гріхом вважалося не скуштувати усі страви на святковому столі. Багато хто вважає, що починати вечерю обов’язково потрібно з куті.
Водночас, не забороняється на Різдво вживати алкоголь. Також не потрапили під заборону церковні таїнства такі як вінчання чи хрещення.
Гарною прикметою вважалося ходити в гості чи приймати гостей.
Слід додати, що на Різдво (25 грудня) завершується 40-денний піст, а отже ті, хто постував зможуть їсти м'ясо та інші продукти, які були заборонені. Важливо пам’ятати, що з посту треба виходити правильно та поступово – не слід одразу налягати на м’ясні наїдки.
Наші предки у переддень Різдва могли нічого не їсти аж до самої вечері. Страви на Святвечір готувалися виключно пісні і їх обов’язково мало бути 12. Для захисту від темних сил на кожен кут столу клали зубчик часнику. А накрити стіл потрібно до того, як на небі зійде перша зірка. Під стіл господар оселі зазвичай клав сіно – нагадування того, що Спаситель народився в яслах. На покуття ставили дідух – символ предків, що прийшов до нас з ще дохристиянських часів.
Українці взагалі дуже шанобливо ставилися до предків і на Святвечір обов’язково ставили на стіл тарілочку для них, до неї можна покласти кутю чи, наприклад, яблука.
Вечеря за традицією має починатися з молитви, а день Різдва з відвідування церкви. Після цього можна влаштувати святковий обід.
