Проти лихоманки Західного Нілу немає специфічного лікування – інфекціоніст Голубовська

Специфічного лікування, яке б було спрямоване на вірус, що викликає лихоманку Західного Нілу, немає. Про це в інтерв’ю УНН розповіла головний інфекціоніст України, заслужений лікар, професор Ольга Голубовська.

"Ніякої специфічної профілактики немає, вакцини немає для людей. Тільки неспецифічні, репеленти, інсектициди застосовувати, знищувати місця розмноження цих комарів, ліквідувати їх. (…) До речі, це збудник, який відноситься до третьої групи біологічної небезпеки. Це дуже серйозна група, а остання - четверта група - там, де вірус Ебола та біологічна зброя. До речі, після спалахів у США кожного донора крові тестують на предмет того, чи не є він переносником вірусу лихоманки Західного Нілу. Це дуже небезпечний вірус. Він небезпечніший за ковід. Лікування специфічного, на жаль, немає, немає противірусної терапії ніякої, не розроблена і навіть немає поки що натяків на цю противірусну терапію", - розповіла спеціаліст.

У Києві померли три людини від ускладнень гарячки Західного Нілу - КМДА30 серпня 2024, 09:17 • 35108 переглядiв

За словами Голубовської, спалах, що зараз фіксується в Україні, дуже серйозний. Крім того, хвороба погано діагностується.

"... що хорошого можна сказати - величезна кількість людей хворіють неважко. Тобто ми їх просто взагалі не діагностуємо. У людини може бути просто підвищена температура і нездужання. Є люди без катарального синдрому, без нічого. Це легка форма. Може бути кон'юнктивіт. Дуже рідко респіраторний синдром. І тільки в одного десь відсотка розвивається найважча форма ураження. Ми її називаємо нейроінвазивна форма. Вона дуже важка насправді. Там кілька варіантів. І в нас уже є методики, хоча немає ні рекомендацій ніяких щодо лікування, нічого. Але ми дуже швидко відпрацювали. І в нас дуже хороші результати лікування. Є випадки, коли людина входить у мозкову кому, але в нас є й тут гарні результати терапії - головне швидко починати лікування, а не чекати й незрозуміло чого, а потім тільки кликати фахівця-консультанта. Ні! Відразу. Інфекції, будь-які інфекції, треба лікувати одразу, якщо є етіотропна терапія, якщо людина потрапила в реанімацію, невідкладний стан, потрібно одразу лікувати й одразу отримувати відповідь. Якщо відповіді немає, терапію треба змінювати і домогтися того, щоб вона була. Це єдине, що допомагає", - пояснила інфекціоніст.

Як пояснила спеціаліст, раніше ця хвороба була специфічною для Африки і коли її виявили, то дізналися, що десь 47% долини Західного Нілу мають антитіла – саме тому захворювання має назву "лихоманка Західного Нілу". Однак, з часом інфекція поширилася практично по всій Європі стала тут ендемічною – тобто характерною для даного регіону. В Україні до війни було 20 осередків цього захворювання. В нашій країні є комарі, що переносять вірус, а природніми резервуарами для вірусу є здебільшого птахи. Однак, птахи іноді гинуть під впливом цієї лихоманки, тому Голубовська не виключає, що мертві птахи, яких часто останнім часом бачать мешканці Київщини, можуть бути уражені цією хворобою.

"В однієї пацієнтки, яку я консультувала, кілька курей загинуло в господарстві. Це вже епідеміологічний анамнез", - розповіла лікар.

Вона додала, що людина є тупіковою гілкою для розповсюдження вірусу – тобто, якщо комар вкусить хвору людину, а за нею здорову – вона не захворіє. Однак, практика Сполучених штатів, які за словами лікаря пережили "драматичні спалахи" цієї хвороби, показала, що знищення комарів опосередковано впливає на розповсюдження інфекції. Саме на зниження популяції комарів були спрямовані заходи, які проводилися під час першого спалаху хвороби у США в 1999 році. Заходи здійснювалися вже тоді, коли ще не було встановлено яка саме інфекція вразила людей.

"У США тоді, 1999 року, коли не знали ще, що відбувається і навіть не всі вірили в можливість епідемії в такому благополучному місті як Нью-Йорк, але епідеміологи почали вивчати, що ж відбувається. І що вони помітили? Що величезна кількість комарів, які й можуть бути переносниками. Тоді почали проводити подворові обходи, просили господарів приватних будинків осушувати ємності з водою, осушували водойми зі стоячою водою, забезпечували всіх інсектицидами. У каналізацію запустили рибок гамбузій, які поїдають личинки комарів. І так вони значно зменшили популяцію переносників. І це опосередковано знизило ймовірність захворіти", - пояснила лікар та нагадала, що в Україні свого часу було фактично знищено санітарно-епідеміологічний нагляд.

Детальніше про ситуацію з інфекційними захворювання читайте в інтерв’ю Інфекціоніст Ольга Голубовська: в Україні є упередження до противірусних препаратів - єдиного порятунку при вірусних захворюваннях.