Постковідний світ: G7 позначили шість пріоритетів в глобальному масштабі, Україні доведеться "наздоганяти" розвинені країни

Вакцинувати весь світ

Перший, і найважливіший пріоритет, який стоїть перед усіма країнами — остаточно покінчити з пандемією. Для цього потрібно активізувати міжнародні зусилля і вакцинувати весь світ. G7, куди входять США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Японія, Канада і Італія, ставить за мету надати якомога більше безпечних вакцин країнам, які не можуть собі цього дозволити.

Побороти пандемію допоможе декларація про запобігання пандемії, в якій будуть перераховані деякі конкретні заходи. Наприклад, різке скорочення терміну розробки та сертифікації нових вакцин. Також заходи стосуються скорочення терміну розробки вакцин від нових вірусів, а також методик діагностики та лікування до 100 днів і менше. Планується розробка та зміцнення всесвітньої мережі спостереження за вірусами і збільшення потужностей по розшифровці їхніх геномів. Для ефективності всіх цих кроків Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ) чекає реформа і зміцнення.

Світові лідери пообіцяли, що вакцин вистачить на всіх, а країнам, у яких немає можливостей купувати — допоможуть. Наприклад, Джо Байден, президент США, сказав, що Америка відправить 500 млн доз вакцини Pfizer 92 країн з низькими і середніми доходами, а також Африканському союзу. Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон оголосив, що Британія передасть бідним країнам 100 млн доз вакцини. Всього ж країни G7 планують до кінця наступного року передати іншим країнам один мільярд доз вакцини, а ЄС виділить їм мільярд євро на боротьбу з пандемією. За підрахунками ВООЗ, для того, щоб зупинити пандемію, необхідно вакцинувати 70% дорослого населення планети, а для цього потрібно 11 млрд доз.

В Україні темпи вакцинації хоч і набирають обертів, але все ще далекі від темпів розвинених країн. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, пообіцяв, що в Україні будуть робити 220 тисяч щеплень в добу вже до Дня Незалежності. Додавши, якщо не зірвуться поставки вакцин, що вже траплялося раніше. Всього міністерство ставить перед собою завдання зробити 10 млн щеплень до кінця цього літа.

Борис Бриль, ізраїльський лікар, розповів УНН, що за його прогнозами вакцинація займе мінімум два роки.

“Ізраїль сьогодні переміг пандемію і скасував масковий режим. На жаль, кажучи про цю проблему доводиться розділяти світ на розвинені країни, де швидко проходить процес вакцинації, і нерозвинені, де вона гальмує. А вакцинація — це єдиний спосіб вийти з пандемії. За моїми оцінками ви зробите щеплення за два роки, це дуже акуратний прогноз. Ці ж прогнози для світового виходу — мінімум два роки. Візьмемо ту ж Росію у них є всі можливості, тобто вакцини, щоб зупинити пандемію і вакцинувати все населення, а щеплено лише близько 10% населення”, — розповідає він. За словами Бриля потрібно вирішувати питання з освіченістю людей, які не володіють достовірною інформацією про вакцини, а також надолужувати довіру до медичної системи. Що стосується обіцяної допомоги, поставок вакцин небагатим країнам, доктор ставиться скептично.

“У вас війна, вам сильно допомогли за ці роки? Це ж стосується і вакцин, хто кому сильно допомагав, Англія, Америка? Зберуться, поговорять і розійдуться — це політика”, — говорить доктор. Бриль рекомендує, Україні в цьому питанні сподіватися на самих себе, Кабміну потрібно відповідально займатися закупівлями вакцин і стежити за їх своєчасними поставками.

Реінкарнація економіки

Другим пріоритетом позначено пожвавлення економіки. Його лідери G7 хочуть реалізувати, впроваджуючи плани засновані на підтримці в розмірі 12 трлн доларів, виділених під час пандемії. Основна мета — сприяти економічному зростанню в майбутньому, з планами, які створюють робочі місця, інвестують в інфраструктуру, стимулюють інновації, а також підтримують людей.

У минулому році світова економіка скоротилася на 4,3%, це більш ніж в два з половиною рази більше, ніж під час глобальної фінансової кризи 2009 року. Очікуване в цьому році помірне відновлення в розмірі 4,7% заледве компенсує збитки попереднього року. Про це йдеться у Світовому економічному звіті ООН. За словами економістів це суттєва сума, щоб вдихнути життя в світову економіку, проте до цих пір незрозуміло як в подальшому буде виділятися, і розподілятися капітал.

Третій пріоритет — забезпечити майбутнє процвітання, виступаючи за більш вільну і справедливу торгівлю в рамках реформованої торгової системи, більш стійку глобальну економіку і більш справедливу глобальну податкову систему.

“Це чітка заява: глобалізація повинна перемогти протекціонізм. Від глобальної торгівлі виграє більше країн, компаній і людей, ніж від торгових обмежень. Звичайно, певні заходи щодо захисту власних ринків можуть бути, але важливо, щоб вони не перетворювалися на вузькі двері, відкриті тільки для олігархів, як постійно прагнуть ввести в Україні. Україна — відкритий, але маленький ринок. Закритий маленький ринок не виживе — потрібно стати великим відкритим”, — пояснює перспективи Валерій Пекар, викладач бізнес-шкіл kmbs, LvBS.

Андрій Ніколаєнко, народний депутат України, член комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики розповідає, що говорячи про справедливу глобальну податкову систему, мова йде про те, що будуть збирати більше з багатих, віддавати бідним.

“Тут мова про корпоративні податки. Різні країни стикаються з тим, що філії материнських компаній, які не платять податки в ці країни, а тільки там де зареєстровані. Тому, багато урядів уже давно намагалися змусити транснаціональні корпорації платити податок з прибутку, отриманого в їхніх країнах. Це багато років дозволяло великим гігантам уникати оподаткування. Так Google, Samsung і Apple накопичували величезні кошти. Та ж капіталізація компанії Apple, більше ніж весь ВВП України. Тепер мова про те, що будуть платити усі не тільки там де реєстрація, ну і де фактична робота і прибуток. Грубо кажучи, глобальний тренд: „Забираємо у багатих, віддаємо бідним“, щоб світ розвивався більш-менш рівномірно. Відповідь на глобальний виклик — зростання бідності, розвиток Африки, зелені програми — це все, тягне багато фінансових ресурсів, які потрібно правильно розподіляти”, — пояснює депутат.

Як приклад проблеми, ірландська філія компанії Microsoft. У минулому році компанія не заплатила в самій Ірландії жодного євро на прибуток в 315 млрд доларів США, тому що офіційно компанія була зареєстрована на Бермудах. Тепер країни G7 вирішують цю несправедливість.

Кліматичні турботи

Четвертий пріоритет, який позначили на саміті — захистити планету, підтримуючи зелену революцію, яка створює робочі місця, скорочує викиди і прагне обмежити підвищення глобальної температури до 1,5 градуса.

За словами Пекаря, тут мова йде про те, що зелена революція може бути вигідною для бізнесу. “Про пропозицію дивитися на неї як на можливість, а не як на обмеження. Нам в Україні це вигідно: у нас все настільки застаріло, що будь-який крок вперед, будь-яка інвестиція вже сама по собі вписується в зелену революцію”, — говорить він.

У цьому місяці президент Володимир Зеленський підписав указ про старт проекту “Зелена країна”. Це екологічний проект для природи і навколишнього середовища. Там говориться про збільшення площі лісів на один мільйон гектарів за 10 років, протидії промислового забруднення і екологічний контроль, що є умовою для охорони навколишнього середовища, якості повітря і води для українців. Також президент згадав про розвиток зеленої енергетики.

“Спільно з міжнародними партнерами ми зробимо свій внесок у боротьбу з ним: це модернізація комунальної інфраструктури та промисловості, розвиток відновлюваних джерел енергії, електротранспорту, енергоефективності”, — сказав Зеленський.

УНН детально розбирав проекти зеленої енергетики та перспективи виробництва зеленого водню в Україні, і розповідав ключові проблеми їхніьої реалізації.

Депутат Ніколаєнко також вказує на ключову проблему розвитку зеленої енергетики в Україні — неефективне державне управління та корупція.

“У нас немає проблем з розвитком зеленої енергетики, вона б чудово у нас розвивалася. Є проблеми з тим, як управляють цією сферою. Не можна одночасно паразитувати на тарифах, які виробляються на електроенергії традиційних джерел і продовжувати корупційні схеми в Центренерго і думати, що буде ще вистачати платити високі тарифи на „зелені джерела“. Все це разом неефективне управління з корупційною складовою”, — пояснює він.

Також Ніколаєнко скептично ставиться до реалізації глобальної мети по досягненню нульового рівня забруднення навколишнього природного середовища до 2050 року. За його словами, все виглядає дуже утопічно, враховуючи різницю у розвитку країн. “Припустимо цього можна досягти в країнах G7, а як з іншими, менш розвиненими, наприклад, в Індії?”, — задається питанням він.

Торгівля і дружба

П’ятий пріоритет — зміцнити партнерські відносини з іншими країнами по всьому світу. “Мова йде про геополітичний вплив, що протистоїть впливу неназваного геополітичного гіганта (це не Росія, ні, тому що Росія геополітичний карлик з ядерною бомбою). Здогадайтеся самі. Йдеться про недопущення формування зон впливу, як це було за часів холодної війни”, — розповідає Пекар. Для тих, хто стежив за самітом не секрет про кого йде мова. Країни G7 домовилися докласти спільних зусиль для протидії впливу Китаю, найбільшого торгового партнера України.

Ну і заключний пріоритет — сприймати свої цінності як міцну основу успіху в світі, який постійно змінюється. “Ми будемо використовувати силу демократії, свободи, рівності, верховенства права та поваги до прав людини, щоб відповісти на найважливіші питання і подолати найсерйозніші проблеми”, — йдеться в прийнятому документі.

“Ця теза пропонує знайти точку опори в мінливому і невизначеному VUCA світі (Ред: volatility (нестабільність), uncertainty (невизначеність), complexity (складність) і ambiguity (неоднозначність). Для сучасної цивілізації такою точкою опори є права і свободи, демократія, вільний ринок і верховенство права — не названі прямо, але засадничі речі, що відрізняють модерн від середньовіччя на всіх континентах. Ціннісна заява в устах політиків завжди перетворюється в заяву ідеологічну, що розрізняє “ми” і “вони”, — пояснює Пекар.

Також під час саміту заявили, що Україна займає важливе місце в спільному порядку денному країн G7, які підтримують територіальну цілісність України і готові допомогти в її зусиллях щодо реформування. Однак такі висловлювання для українських політиків, як і для громадян, перетворилися в “день бабака”.