Помічник чи пастка - як ШІ впливає на критичне мислення та психологію людини
Київ • УНН
Штучний інтелект може знижувати критичне мислення та формувати залежність, але також допомагає звільняти пам'ять для складніших завдань. Експерти наголошують, що вплив ШІ залежить від способу взаємодії з ним.
Штучний інтелект дедалі глибше входить у повсякденне життя: навчання, робота, особисті рішення. Водночас, зручність і швидкість відповідей можуть стати причиною нових психологічних викликів. Про те, чи впливає ШІ на здатність мислити, критично оцінювати інформацію та емоційний стан людини УНН розпитав експертів.
Чи є ризик зниження критичного мислення
У наш час, Штучний інтелект стрімко інтегрується у повсякденне життя й дедалі частіше впливає не лише на робочий процес, а й на спосіб мислення людини. Алгоритми рекомендацій, чат-боти, голосові помічники та освітні платформи на основі ШІ вже стали звичними інструментами для мільйонів користувачів у всьому світі, а згідно з дослідженням Statista, очікується, що світовий ринок ШІ зростатиме на 54% щороку.
Водночас поряд із перевагами - автоматизацією, швидкістю обробки інформації та зниженням кількості помилок - можуть виникнути і певні ризики. Наприклад, за даними Masarat Initiative, через використання ШІ можливе зниження критичного мислення, формування залежності від технологій та вплив на психологічний стан людини, особливо у сфері навчання.
Про ризики говорить і нейрофізіолог, доктор наук, ректор ПЗВО "Академія Добробут" професор Нана Войтенко. За словами науковиці, вплив штучного інтелекту не можна однозначно "охрестити" негативним чи позитивним, бо все залежить від того як саме людина ним користується, а особливо важливим це питання стає в контексті освіти та розвитку мислення.
Відповідь тут неоднозначна. З одного боку, штучний інтелект може зробити мозок більш лінивим, а з іншого - допомагати йому працювати ефективніше. Ми справді можемо покладатися на ШІ у деяких фактах і звільняти оперативну пам’ять для інших завдань. Це не означає, що ми втрачаємо здатність запам’ятовувати, ми просто починаємо запам’ятовувати інше
На думку Войтенко, ситуація схожа на те, як людство свого часу звикло до смартфонів та калькуляторів і тепер менше тримають у пам’яті номера телефонів чи дати, а натомість можуть краще зосереджуватися на складніших, аналітичних завданнях. Водночас, безконтрольне використання ШІ може мати і негативні наслідки.
Якщо ми зовсім не тренуємо робочу пам’ять і постійно делегуємо мислення, то з часом може знижуватися здатність до запам’ятовування й концентрації. Постійні короткі запити формують фрагментоване мислення. Але якщо використовувати ШІ активно, тобто аналізувати, порівнювати, ставити складні запитання, ось тоді підсилюються зони мозку, відповідальні за узагальнення й критичне мислення. ШІ не змінює наш мозок сам по собі, його змінює спосіб нашої взаємодії з ШІ
Що відбувається з нейронними зв'язками
Окрему увагу, професорка звертає на формування нейронних зв’язків. За її словами, мозок розвивається через активне використання певних функцій, а без практики, ці зв’язки поступово стають неактивними, і це особливо важливо для дітей та підлітків, адже у них мозок ще формується.
Нейронні зв’язки формуються тоді, коли ми їх задіюємо. Якщо підліток повністю перекладає аналіз і прийняття рішень на штучний інтелект, є ризик, що деякі важливі зв’язки просто не сформуються. Особливо це стосується префронтальної кори, яка відповідає за планування, волю та усвідомлені рішення
Тоді як для вже дорослих людей - штучний інтелект може стати в нагоді для оптимізації розумової роботи. Він може зменшити рутинне навантаження й дати змогу спрямувати ресурси мозку на складніші завдання. Як приклад, експертка наводить використання ШІ в медицині, де інструмент бере на себе технічну частину роботи, тоді як сам лікар має більше можливостей зосередитися на аналізі й спілкуванні з пацієнтом.
Мозок завжди прагне оптимізувати енерговитрати. Якщо штучний інтелект звільняє нас від рутини, це не погано. Менш активними стають одні зони, але натомість активуються ті, що відповідають за аналіз, увагу та складні рішення. Це дає можливість розвивати інші навички, наприклад, творчість чи стратегічне мислення
Також, професорка підкреслює, що ключова проблема - не сам штучний інтелект, а спосіб взаємодії з ним. Повна довіра до готових відповідей може сформувати звичку шукати рішення лише зовні й "знизити толерантність до складності та невизначеності".
Люди втрачають віру у власні здібності
Окрема тема - психологічна залежність і впевненість у власних інтелектуальних здібностях. Коуч-психолог Микола Олійник стверджує, що при регулярному та неконтрольованому використанні ШІ люди можуть навіть втрачати віру у власний досвід і здатність мислити самостійно.
ШІ може взяти на себе до 70% рутинної роботи. Але 30% ключового - стратегія, аналітика, відповідальність, завжди залишаються за людиною. Якщо людина починає перекладати і ці 30% на систему, поступово знижується віра у власний розум. Тому ШІ хороший помічник, але поганий керівник
Експерт пояснив, що постійна взаємодія з ШІ також впливає і на емоційний стан. Особливо це відчутно у молоді, яка звикає до швидких відповідей і гірше переносить невизначеність. Додаткову напругу викликає усвідомлення того, що нейромережі можуть помилятися.
Коли люди розуміють, що ШІ потрібно перевіряти, фільтрувати і контролювати, може з’являтися тривожність. Бо стає очевидно: системі не можна повністю довіряти, а відповідальність усе одно залишається на людині
Микола Олійник також окреслює чіткі сигнали надмірної залежності від штучного інтелекту. Вони проявляються у поведінці та мисленні і можуть залишатися непомітними на перший погляд.
Коли людина постійно тягнеться до ШІ при будь-якому питанні, сприймає його відповіді як авторитетніші за власний досвід і втрачає ініціативу самостійно аналізувати - це вже психологічний ризик. У цей момент ШІ перестає бути інструментом і стає зовнішньою опорою
Штучний інтелект не замінює мислення, відповідальність і життєвий досвід людини. Він може бути корисним підсилювачем, але лише за умови усвідомленого та критичного використання. Як наголошує експерт, сильні люди використовують ШІ як інструмент, а не як того, хто думає і вирішує замість них.