Нове регулювання змінює фармацевтичний ринок: скільки аптек закриється через нові правила?

З 1 березня в Україні набули чинності нові правила регулювання фармацевтичного ринку. Однією з ключових змін стало обмеження націнки на всі лікарські засоби, а також повна заборона маркетингових договорів між аптеками та виробниками. Ці заходи мали на меті знизити вартість ліків та підвищити їхню доступність для українців, однак на практиці вони вже призвели до зворотного ефекту – закриття аптек по всій країні та здорожчання низки препаратів.

Уже зараз великі мережі заявляють про вимушене скорочення своєї присутності на ринку, а малі аптеки опинилися на межі виживання, пише УНН.

Перша хвиля закриття аптек

Однією з перших про скорочення кількості своїх аптек заявила найбільша мережа України – "Подорожник". За словами її СЕО Тараса Коляди, з початку року компанія вже закрила 9 аптек у різних областях, зокрема в селищі Віньківці на Івано-Франківщині. Навесні планується закрити ще 5 аптек, серед яких є пункти у прифронтовому Харкові. 

"Для нас ці закриття обумовлені економічною доцільністю, і це завжди прикрість, але в першу чергу це шкодить кінцевому споживачу. Адже чим більше аптек, тим вища між ними конкуренція — за ціною, за якістю обслуговування, за асортиментом. Важливо, щоб у покупців був вибір, де придбати той чи інший препарат, і це можна було зробити швидко, буквально біля дому чи роботи. У ситуації, коли ми ризикуємо стикнутися з дефіцитом потрібних ліків у аптеках і їх доведеться замовляти заздалегідь, можливо, й з інших населених пунктів, у першу чергу йдеться про загрозу здоров'ю сотням тисяч українців, які живуть вздовж 3000-кілометрової лінії фронту та у віддалених населених пунктах", - пояснив Тарас Коляда.

"Аптека 9-1-1" також повідомила про вимушене закриття 4 аптек. До кінця кварталу компанія планує припинити роботу ще 37 аптек у Києві та інших регіонах України. 

"Ми змушені піти на такий крок через обмеження, введені новим регулюванням", - пояснили у пресслужбі компанії.

У мережі "Аптека Доброго дня" зазначили, що поки що планують закрити 7 своїх закладів у звʼязку з новими правилами роботи.

Водночас СЕО мережі аптек "АНЦ" Микола Щербина у коментарі УНН повідомив, що великі мережі будуть намагатися триматись до останнього, дотуючи діяльність збиткових аптек за рахунок інших пунктів і вкладаючи в це гроші акціонерів.

"Згідно з нашими розрахунками, у новій моделі аптеки з товарообігом до 800 тис. грн є збитковими. Саме тому ці зміни в першу чергу негативно вплинуть на малий бізнес і аптеки в маленьких населених пунктах і селах, де виручка завжди була значно меншою, ніж у великих містах (середній товарообіг сільської аптеки – 500–600 тис. грн)", - зазначив він.

Малі аптеки під загрозою

Через урядове нововведення малі аптеки можуть взагалі зникнути. Як зазначила Олена Пруднікова, власниця двох аптек у Київській області та голова ГО "Всеукраїнське обʼєднання Миколаївська фармацевтична асоціація "Фармрада", малі аптеки вже зараз відчувають серйозний тиск.

У нас за час повномасштабної війни, з 2023 року із 4000 аптек фізичних осіб-підприємців залишилося лише 1200. Тобто, якщо не буде вжито термінових заходів щодо збільшення націнки в аптеці хоча б до 35%, то оці останні 1200 в сільській місцевості, вони всі закриються

Пруднікова додала, що 72% ціни лікарських засобів залежить від виробника, а не від аптек, тому обмеження їхньої націнки лише погіршує ситуацію для малих бізнесів.

Слід зазначити, навіть якщо винести за дужки війну та прифронтові території, де фармацевти працюють в умовах постійної небезпеки, і подивитися на регіони, які віддалені від зон бойових дій, стає зрозуміло, що аптечних пунктів недостатньо. Наприклад, аптек взагалі немає:

•  у 85 населених пунктах Вінницької області;
• у 54 населених пунктах Волинської області;
• у 141 населеному пункті Хмельницької області;
• у 625 населених пунктах Івано-Франківської області.

Чому закриваються аптеки?

Експерти фармацевтичного ринку пояснюють, що до закриття аптек призвели кілька причин:

•  заборона маркетингових угод між виробником та аптекою. Вони були важливим механізмом підтримки аптечної інфраструктури (дозволяли покривати операційні витрати, розширювати асортимент ліків, проводити соціальні ініціативи та навчання персоналу), а пацієнти могли отримували знижки на низку лікарських засобів, що робило їх більш доступними;

• обмеження націнки на ліки. Введені обмеження зменшили рентабельність малого аптечного бізнесу;

• дефіцит окремих препаратів та подорожчання ліків, що не увійшли до так званого списку ТОП 100. Через нову систему регулювання частина ліків, у тому числі й імпортних, може зникнути з ринку, а аптеки не можуть працювати з пустими поличками.

Чи перегляне уряд свою політику щодо регулювання фармацевтичного ринку – питання відкрите. Але вже зараз зрозуміло, що без внесення змін українці ризикують втратити доступ до аптек у багатьох населених пунктах.