Необхідне службове розслідування у звʼязку з брехнею БЕБ у звіті за 2025 рік - суддя у відставці

Скандал довкола звіту Бюро економічної безпеки за 2025 рік, під час якого керівництво правоохоронного органу звинуватили у використанні недостовірних даних про відшкодування збитків державі, потребує ретельного внутрішнього розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадовців. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив суддя у відставці Олександр Ситников.

Скандал навколо звіту БЕБ

Під час заслуховування звіту БЕБ про результати роботи за 2025 рік голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев публічно поставив під сумнів достовірність наведених у документі даних.

За його словами представники Бюро заявили про відшкодування державі 3,8 млрд грн збитків за результатами роботи у 2025 році. Водночас аналіз документів, проведений членами комітету, показав, що близько 2,8-2,9 млрд грн із цієї суми – це надходження ще за 2022–2024 роки.

Ви не дасте мені збрехати, одним з перших на своєму каналі, публічно я висловлюю щиру подяку, БЕБ, якщо щось відбувається позитивне. Але якщо ви публікуєте, оголошуєте недостовірні дані, ви цим дискредитуєте і себе, і нас, і всю нашу справу. Так не може бути. Дивіться, ви зазначили в звіті, що за результатами 2025 року відшкодовано збитків державі грошима, тільки що Ви це підтвердили, на суму 3,8 мільярда гривень. Аналіз, проведений нами, вашої ж наданої нам інформації, свідчить про те, що 2,8-2,9 мільярда гривень – це взагалі не 2025 рік. Це з 2022 по 2024. Навіщо Ви пишете недостовірні дані в звіті БЕБ?

Гетманцев зазначив, якщо враховувати лише фактичні надходження за 2025 рік на відповідні бюджетні рахунки, сума відшкодування становить лише близько 47 млн грн, а не 3,8 млрд грн, як намагалися запевнити в БЕБ.

Брехня у звітності має бути розслідувана

На думку судді у відставці Олександра Ситникова, насамперед необхідно встановити, хто саме формував відповідні показники та чому до звіту потрапили дані, які викликали питання у парламентського комітету.

Тут має бути звернення до БЕБ щодо проведення службового розслідування, хто надавав такі дані, чому. Тобто, спочатку має бути службове розслідування, а потім дисциплінарна відповідальність

За його словами, будь-яка особа має право звернутися до Бюро економічної безпеки із вимогою провести таку перевірку, а правоохоронний орган зобов'язаний відреагувати на подібне звернення.

БЕБ - це правоохоронний орган. Звернутися може будь-яка особа щодо проведення службового розслідування, а вони просто зобов’язані відреагувати

Ситников зазначив, що маніпулювання даними у звітності БЕБ – це введення в оману не тільки профільного парламентського комітету, але і суспільства, адже це ж публічна інформація, яка в повинна відповідати дійсності.

Водночас президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський вважає, що наслідки для керівництва Бюро економічної безпеки можуть бути значно серйознішими за дисциплінарну відповідальність. Йдеться про можливі службові правопорушення та навіть притягнення до кримінальної відповідальності посадовців.

Це службові злочини. Окрім загальних статей за службове підроблення (ст. 366 ККУ) та зловживання владою (ст. 364 ККУ), у цьому випадку діють особливі норми: перешкоджання діяльності народних депутатів та комітетів (ст. 351 ККУ) – надання завідомо неправдивої інформації на запит чи під час звітування перед комітетом ВРУ карається штрафом, арештом або обмеженням волі на строк до трьох років

Криза довіри до БЕБ

Скандал із достовірністю звітності став черговим епізодом у низці претензій до роботи Бюро економічної безпеки. Останнім часом БЕБ опинилося в центрі уваги через корупційні скандали, а також через критику у звʼязку із спробами тиску на авіабізнес, що ставить під загрозу існування галузі в цілому.

Криза довіри до Бюро

Останнім часом претензії до роботи Бюро економічної безпеки значно посилились зокрема через викриття співробітників БЕБ на корупції, критику бізнес-спільноти щодо використання кримінальних проваджень як інструменту тиску та дискусії про необхідність перевірки справ, які розслідує бюро.

За інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, у двох окремих кримінальних провадженнях викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро, які використовували службове становище для отримання неправомірної вигоди.

Один, за даними слідства, він вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який раніше фігурував у справі щодо виготовлення та збуту підроблених грошей, за те, щоб не притягнути його повторно до кримінальної відповідальності. Інший - пообіцяв представниці підприємства посприяти у видачі ліцензії на зберігання пального через свої зв’язки у податковій службі за 2 тисячі доларів.

Система, яка має захищати економіку держави, не може бути місцем для тих, хто намагається використати посаду для власного збагачення

Народні депутати, опитані УНН, заявили про необхідність аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ на предмет їх замовності. Вони також вказують на необхідність перезавантаження і очищення правоохоронного органу. 

Показовим кейсом для перевірки законності кримінальних проваджень, які розслідує Бюро економічної безпеки, може стати низка кримінальних проваджень проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує низку справ щодо щонайменше п'яти українських авіакомпаній, серед яких МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", "Н3ОПЕРЕЙШІНС" та "Скайлайн". Ці авіаперевізники беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки саме за лізинг і в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці.

Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження за ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і судовим рішенням, які вже сформувалися в Україні. 

Українські суди вже неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, вказуючи, що лізинг транспорту – це не роялті.

Цю позицію поділяють і профільні юристи, податкові експерти та фахівці у сфері міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.

Саме тому кримінальні провадження щодо авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.