Метрополітен та КМДА пояснили українцям, чи можна під час тривог приносити матраци й намети у підземку
Київ • УНН
У КМДА заявили, що намети та матраци в метро зменшують місткість укриттів. На сайті Київради з'явилася петиція про заборону таких громіздких речей.
Під час масованої ракетно-дронової атаки на Київ вночі 15 червня містяни знову були змушені спускатися на ніч у підземку, яка працювала як укриття.
Останнім часом, коли нальоти противника почастішали, а повітряні тривоги – подовшали, люди почали проносити з собою до метрополітену не лише складні стільчики та каримати, але й надувні матраци, розкладачки й намети. А під час понеділкового обстрілу Києва хтось спустив на платформу метро двоспальне ліжко. Щоправда, надувне.
Громіздкі речі в метро під час тривоги вже викликали емоційну дискусію серед українців. Долучилися до неї навіть представники КП "Київський метрополітен" та Київської міської військової адміністрації". Чи заборонять матраци й розкладачки в метро - дізнавався УНН.
Укриття — не кемпінг: у КМДА пояснили, чи можна приносити намети й розкладачки в метро під час тривоги
Щоб розібратися у ситуації, редакція звернулася до Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації (КМДА). У представників виконавчого органу запитали, чи розглядатимуть вони офіційно заборону проносити до підземки громіздкі речі під час ракетно-дронових атак.
Директор департаменту Роман Ткачук у письмовій відповіді на запит УНН зазначив, що наразі встановлення кемпінгового спорядження, використання туристичних меблів у захисних спорудах цивільного захисту (а саме на них перетворюється київське метро під час повітряної тривоги) нормативно-правові акти не внормовують.
Водночас пункт 2 глави 4 розділу VI Вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 No 579, забороняє приносити до укриттів легкозаймисті речовини або речовини, що мають сильний запах, а також громіздкі речі.
На додаток, як пояснив Ткачук, посилаючись на чинне законодавство, мінімальна площа на одну людину в укритті (у нашому випадку – основному приміщенні споруди подвійного призначення КП
"Київський метрополітен"), становить 1 м2 .
"Тобто розміщення громіздких речей на кшталт наметів, розкладачок, матраців займає площу, більшу за розрахункову для укриттів і зменшує місткість споруди подвійного призначення. Тож громадяни, що використовують більшу за передбачену площу укриття, порушують фундаментальні права, гарантовані Конституцією України, інших осіб, які потребують укриття", – зрезюмував директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА.
Водночас у профільному департаменті заявили, що готові взяти участь у громадських обговореннях проблеми. Однак, лише з питань, що належать до його повноважень.
Не лише метро: які укриття в Києві мають захищати людей під час атак
Підземні станції київського метро — частина фонду захисних споруд цивільного захисту столиці. Однак вони – не єдині укриття в місті, деталізував у письмовій відповіді УНН Роман Ткачук.
Він закцентував, що підземні станції метро на практиці – захисні споруди подвійного призначення. Вони мають захисні властивості сховищ та протирадіаційних укриттів. Однак перебувати у них люди можуть не довше, ніж 48 годин (дві доби).
Водночас. за словами Ткачука, до фонду захисних споруд столиці входять і інші об’єкти, які мають необхідні властивості, аби захистити людей під час ракетно-дронових атак росії.
"Усі захисні споруди цивільного захисту та споруди подвійного призначення з відповідними захисними властивостями, що включені до того ж фонду, збудовані таким чином, щоб протягом певного часу створити належні умови для перебування людей, що підлягають укриттю", — повідомив Ткачук.
Він пояснив, що такі об’єкти мають забезпечувати захист людей під час надзвичайних ситуацій, воєнних дій, бойових дій або терористичних актів. Йдеться про зменшення або недопущення впливу небезпечних чинників, які можуть виникати в таких умовах.
У КМДА назвали кількість придатних укриттів у столиці станом на червень
Відповідаючи на запитання журналістів УНН щодо того, скільки укриттів у Києві наразі створено та в якому вони стані, у профільному департаменті зазначили таке:
"Відповідно до даних Інформаційної системи "Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту" станом на червень 2026 року для захисту населення придатні для використання за призначенням 4356 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту".
Ними кияни та гості столиці можуть користуватися під час повітряних тривог як альтернативою шелтерів метрополітену.
У Київському метрополітені відреагували на можливе обговорення правил перебування людей під час тривоги
УНН також звернувся до представників КП "Київський метрополітен", щоб дізнатися, чи готові вони дозволити або заборонити людям приносити на станції підземки розкладачки, надувні матраци та намети.
У відповідь заступник начальника підприємства Дмитро Пінчук заявив про готовність обговорювати організацію укриття людей під час повітряної тривоги.
"У разі проведення уповноваженими органами відповідного обговорення
щодо організації перебування населення на станціях метрополітену під час сигналу "Повітряна тривога" КП "Київський метрополітен", в межах компетенції та наданих повноважень, братиме в ньому участь", – запевнив Пінчук.
Водночас у Департаменті муніципальної безпеки КМДА нашим журналістам підтвердили, що жодних пропозицій від представників столичного метрополітену щодо обговорення дозволу або заборони проносити на станції метро громіздкі речі під час повітряної тривоги вони не отримали.
"Станом на дату надання відповіді, пропозицій щодо участі представників у громадських обговореннях з питань встановлення кемпінгового спорядження, використання туристичних меблів в приміщеннях підземних станцій КП "Київський метрополітен", що включені до фонду захисних споруд цивільного захисту міста Києва як споруди подвійного призначення, до Департаменту не надходило", — зазначили у відповіді УНН.
Як користуватися метрополітеном під час повітряної тривоги: людям дали поради
Представники київського метро дали людям, які користуються підземкою, як сховищем, кілька рекомендацій про те, як себе поводити.
Для того, щоб залишитися у підземці на ніч, необхідно:
- прийти на станцію до її закриття на вхід (детальний режим роботи кожної станції за посиланням у коментарях);
- повідомити працівників та поліцію про те, що ви плануєте лишитися на всю ніч;
- спуститися на платформу. Де краще розміститися – підкажуть працівники станції.
Щоб перебування на станціях у нічний час було безпечним і комфортнішим, усім містянам порадили мати з собою:
- теплі речі, ковдри та каримати, оскільки середня температура в укритті становить 17–18°C, можуть бути протяги через наявність тунелів та інших підземних приміщень;
- персональні ліки та пляшку води;
- засоби гігієни (вологі й сухі серветки);
- для власників домашніх тварин – пелюшки та пакетики.
Людей також попрохали за можливості обирати для сховку центральні станції метрополітену, на яких під час повітряної тривоги перебуває менша кількість людей.
Петиція про заборону наметів у метро: що про неї відомо зараз
2 червня люди зареєстрували на сайті електронних петицій Київської міської ради документ з вимогою заборонити використання туристичних наметів, надувних ліжок та великогабаритних матраців на станціях метро під час повітряних тривог для забезпечення максимальної місткості укриттів.
Петицію №14277 створила Наталя Тиц. Жінка вимагала від органів міського самоврядування:
- ввести офіційну заборону на розгортання туристичних наметів, надувних ліжок, матраців та інших великогабаритних засобів для сну, які обмежують корисну площу платформ і проходів метро під час тривог;
- запровадити адміністративну відповідальність за порушення цієї норми у вигляді штрафу в розмірі 5 000 гривень із конфіскацією зазначеного майна;
- зобов'язати працівників поліції та чергових по станціях здійснювати постійний контроль, оперативно виявляти порушників, вимагати згортання таких об'єктів та складати відповідні адмінпротоколи.
"На площі, яку займає один такий намет чи матрац (де перебуває всього 1-2 людини), у сидячому стані могли б безпечно та відносно комфортно розміститися від 4 до 10 осіб. Через егоїстичне використання простору іншим містянам, зокрема літнім людям, вагітним жінкам та дітям, бракує місця", – аргументувала свої вимоги авторка петиції.
Станом на 15 червня документ підписали 1140 українців. У авторки колективної заяви залишається ще 46 днів, аби вона набрала необхідні 6 тисяч підписів для розгляду київською владою.
Намети та матраци у київському метрополітені: з чого все починалося
4 червня 2026 року речниця КМДА Катерина Поп заявила про те, що відомство може заборонити людям, які спускаються у підземку під час ракетно-дронових атак росії по столиці, приносити та встановлювати намети.
За її словами, під час нічних тривог у підземці виникає проблема нестачі місця: частина людей розкладає намети, через що іншим складніше знайти простір в укритті.
Спікерка відомства додала, що проблема з нестачею місць у столичній підземці, яка вночі перетворюється на укриття, нагальна та її можуть обговорити навіть на громадських слуханнях.
Крім того, Катерина Поп закликала містян та гостей столиці під час нічних ракетно-дронових обстрілів у місті поважати тих людей у сховищах, які опинилися поруч, та дбати і про їх комфорт.
Таким чином чиновниця зреагувала на ситуацію, що склалася у столичній підземці у ніч на 2 червня. Тоді метрополітен прихистив рекордну кількість людей – 41 тисячу мешканців і гостей столиці.
Людям на платформах станцій почало не вистачати місця, адже його займали габаритні намети, матраци й навіть розкладачки, з якими люди прийшли в сховище, аби перечекати ніч у безпеці. Між людьми одразу почали виникати суперечності й сварки.
Скандал перейшов у соцмережі, а потім про нього написали провідні українські медіа, що змусило владу та представників КП "Київський метрополітен" офіційно відреагувати на ситуацію, що склалася.
Пізніше до дискусії долучилася представниця Київради — депутатка Ксенія Семенова. Вона підкреслила, що в ситуації з наметами у метро винні не люди, які їх принесли у прихисток, а київська влада, яка на п'ятому році повномасштабного вторгнення зс рф в Україну не облаштувала для містян і гостей столиці комфортні й безпечні укриття. Крім того, Семенова зауважила, що ситуацію на краще не виправило й керівництво метрополітену.