Людський мозок ніколи не дорослішає по-справжньому: нове дослідження вчених
Київ • УНН
КИЇВ. 7 січня. УНН. У новому дослідженні вчені із Університету Нової Англії, Інституту морських наук і Неаполітанського університету імені Федеріко II зосередилися на еволюції різних часток людського мозку в пошуку того, що відрізняє нас від приматів, пише УНН з посиланням на Science Alert.
Деталі
Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature Ecology & Evolution, показують, що спосіб розвитку різних відділів людського мозку відокремлює нас від наших родичів-приматів. У певному сенсі, наш мозок ніколи не дорослішає. Ми поділяємо цей “синдром Пітера Пена” лише з одним іншим видом приматів — неандертальцями, пише Science Alert.
Еволюція мозку
Мозок ссавців складається з чотирьох окремих часток, які відповідають за певні функції: лобна частка пов’язана з міркуваннями й абстрактним мисленням, скронева частка — зі збереженням пам’яті, потилична частка — із зором, тім’яна частка допомагає інтегрувати сенсорні входи.
Чи розвивалися частки мозку незалежно одна від одної, чи еволюційні зміни в одній долі обов’язково спричиняли зміни і в інших частинах головного мозку. Єдиним способом відповісти на це питання є аналіз того, як різні частки змінювалися з часом у різних видів, а потім зіставити зміни в окремих частках із іншими. Альтернативним методом дослідження може стати вимірювання ступеня, в якому різні частки мозку інтегровані одна з одною в міру того, як ссавець росте, тобто на різних стадіях життєвого циклу.
Вчені задіяли одразу два методи. Перший аналіз включав тривимірні моделі мозку сотень живих і викопних приматів — це дозволило вченим скласти карту еволюції протягом часу. Інший цифровий набір даних про мозку вчені отримали від живих видів мавп і людей різних стадіях зростання — це дозволило дослідникам намітити інтеграцію частин мозку в різних видів у міру їх дорослішання. Для створення своїх моделей учені використовували комп’ютерну томографію черепів, а потім використовували цифрове заповнення мозкових порожнин, що дозволило їм отримати уявлення про форму мозку.
Дослідники прослідкувавши зміни в часі у десятків різних видів приматів виявили, що в людей особливо високий рівень інтеграції мозку — особливо між тім’яною та лобовою частинами. Відкриттям стало те, що люди зовсім не унікальні — такою ж високою виявилася інтеграція між цими частками неандертальців. Розглянувши зміну форми в процесі зростання показало, що в людиноподібних мавп, наприклад, шимпанзе, інтеграція між частками мозку можна порівняти з інтеграцією в людей, які не досягли підліткового віку.
Загалом, вчені дійшли висновку, що з інших приматів людей відрізняє як розмір нашого мозку, так і те, що еволюція різних часток нашого мозку тісно інтегрована, на відміну будь-якого іншого примата. Дослідники припускають, що цей “синдром Пітера Піна” відіграв важливу роль в еволюції людського інтелекту. Також вчені вважають, що неандертальці насправді були дуже здібними й просунутими людьми.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Антарктичні пінгвіни пройшли дзеркальний тест: вчені поділилися результатами
