Локдаун в Україні, ситуація в Білорусі та в Нагірному Карабасі — головні події доби

Локдауна в Україні у грудні не буде

Міністерство охорони здоров’я рекомендуватиме уряду України ввести плановий жорсткий карантин з максимальними обмеженнями, починаючи з перших чисел січня, щоб збити хвилю розповсюдження COVID-19.

Президент Володимир Зеленський заявив, що локдаун у грудні Україні не потрібен. Він також зазначив, що введення жорстких карантинних обмежень уникнути буде складно, але чи буде локдаун запроваджений у січні ще невідомо.

За словами спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, у разі, якщо жорсткі обмеження в Україні все ж буде запроваджено, це не вплине на роботу державних органів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запевнив, що у випадку введення локдауну робота всіх видів транспорту не буде призупинятися.

Повний перелік вже узгоджених з мерами міст обмежувальних заходів буде оприлюднено під час засідання Кабінету міністрів 9 грудня.

За останніми даними, в Україні зареєстровано 787 тис. випадків COVID-19, за добу — 15 131 новий випадок.

Законопроект про відповідальність за брехню у деклараціях

У п’ятницю, 4 грудня, Верховна Рада України прийняла законопроект 4460-д. Він відновлює кримінальну відповідальність за умисне декларування недостовірних відомостей та умисне неподання декларації, але не передбачає позбавлення волі за такі дії.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков закликав Президента України Володимира Зеленського ветувати документ та пояснив свою позицію тим, що корупціонера можуть взагалі звільнити від відповідальності у випадку щирого каяття.

Проте Президент України Володимир Зеленський схвально відреагував на прийняття цього закону, але при тому відзначив, що відсутність покарання у вигляді позбавлення волі це “поки що”.

Законопроект про брехню у деклараціях передадуть на підпис Президенту наступного тижня.

Ситуація на Донбасі

Протягом менш ніж двох тижнів спостерігачі моніторингової місії ОБСЄ зафіксували на Донбасі 341 порушення режиму припинення вогню. За даними СММ ОБСЄ, загальна кількість загиблих і поранених серед цивільного населення на Донбасі від початку 2020 року сягає 116 осіб — 21 загиблий і 95 поранених.

За даними штабу ООС, у п’ятницю зафіксовано два обстріли з боку бойовиків, один український військовий був поранений.

У Держприкордонслужбі України повідомили, що російські збройні формування продовжують блокування руху людей через КПВВ “Щастя”, “Золоте”, “Гнутове”, “Майорське” та “Мар’їнка”.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що закон про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, скоріш за все, буде пролонгований до 2021 року.

За словами голови української делегації в ТКГ Леоніда Кравчука, парламент не буде закріплювати особливий статус Донбасу у Конституції України.

Ситуація навколо Нагірного Карабаху

МЗС Азербайджану вручило послу Франції в Баку ноту протесту в зв’язку з прийняттям Національними зборами (верхня палата парламенту) європейської країни резолюції із закликом до уряду визнати незалежність Нагірного Карабаху. Водночас, у МЗС Вірменії вважають важливим прийняття парламентом Франції цієї резолюції.

В свою чергу у Кремлі ухиляються від прямої відповіді про приналежність Нагірного Карабаху — Азербайджану чи Вірменії.

Натомість президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган розкритикував скандальну резолюцію парламенту Франції щодо визнання Нагірного Карабаху та назвав президента Франції Еммануеля Макрона “головним болем” для європейської країни.

У світі занепокоєні ситуацією з правами людини в Білорусі

За даними ООН, ситуація з правами людини в Білорусі погіршилася, щотижня в країні заарештовують сотні учасників протестів, надходять повідомлення про тортури і побиття людей. Білоруська влада не допускає в країну ані міжнародних спостерігачів від ОБСЄ, ані експертів ООН з прав людини.

Натомість постійний представник Білорусі при ООН Юрій Амбразевіч звинуватив Верховного комісара ООН у поширенні “непідтверджених відомостей”, які він назвав “фейковими новинами”, з метою “нагнітання істерії” і “чинити тиск на суверенну державу”.

В ЄС відреагували на рішення влади Білорусі припинити діалог з прав людини. Як заявив спеціальний представник ЄС з прав людини Імон Гілмор, рішення влади Білорусі припинити діалог з прав людини з Євросоюзом не завадять ЄС вживати відповідних заходів.