Варто нагадати:
Раніше із закликом розглянути можливість нових санкцій щодо Москви, якщо Навального не звільнять, виступили міністри закордонних справ Латвії, Естонії та Литви.
Міністри закордонних справ країн ЄС планують обговорити свою спільну відповідь на затримання Навального на засіданні Ради ЄС у понеділок, 25 січня.
Кулеба, коментуючи раніше отруєння Навального, заявив, що Україна вивчає можливість приєднання до санкцій ЄС за отруєння опозиціонера.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Президент Польщі Анджей Дуда закликав ЄС посилити санкції щодо Росії
Що передувало:
Олексія Навального затримали ввечері 17 січня під час прикордонного контролю після його повернення з Німеччини в Росію. Як повідомила Федеральна служба виконання покарань (ФСВП), опозиціонера було оголошено в розшук та затримано через порушення умов випробувального терміну.
Ще у 2014 році Замоскворецький суд Москви визнав Навального і його брата Олега винними у шахрайстві в особливо великому розмірі у справі “Ів Роше”. Олексія Навального засудили до 3,5 позбавлення волі умовно з випробувальним терміном п’ять років. У серпні 2017 року призначений Навальному випробувальний термін був продовжений до кінця грудня 2020 року.
У ФСВП зазначили, що Навальний був зобов’язаний з’являтися на реєстрацію в інспекцію два рази на місяць. Виклики в інспекцію були припинені на час проходження ним лікування в берлінський клініці Charite. Однак він виписався з клініки 23 вересня 2020 року, але з жовтня до кінця випробувального терміну не прийшов на реєстрацію, чим порушив умови, стверджують у ФСВП.
23 січня у понад 100 містах Росії, а також у кількох містах світу пройшли мітинги на підтримку арештованого опозиційного політика Олексія Навального.
У Москві на мітинг, за різними оцінками, вийшли від 15 тисяч до 50 тисяч осіб, у Санкт-Петербурзі — 10-20 тисяч, у Єкатеринбурзі та в Нижньому Новгороді — по 10 тисяч. Під час акцій силовики проводили масові затримання. За даними правозахисного порталу “ОВД-ИНФО”, затримано щонайменше 3564 людини.
