“Київхліб” судиться із журналістами через виявлену в хлібі плісняву
Київ • УНН
Редакції наголошує на тому, що ініційований УНН соціальний експеримент з перевірки якості продуктів харчування не має під собою жодного комерційного підґрунтя. У рамках цього проекту на замовлення агентства було досліджено різноманітні товари, зокрема, дитяче харчування, молочні вироби, борошно, крупи
КИЇВ. 1 березня. УНН. У рамках соціального експерименту з дослідження якості продуктів харчування, журналісти УНН придбали в столичних торгових мережах 10 зразків хлібної продукції.
Всі вони були передані на лабораторні дослідження до Державного центру сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції.
7 жовтня 2016 року редакція УНН оприлюднила надані Центром результати дослідження.
Під час лабораторного тестування, у деяких зразках хлібної продукції виявили плісняви гриби.
Зокрема, у кількості 2,3·102 КУО/г плісняві гриби виявили у зразку “Хліб білковий Київський”, виробництва ПАТ “Київхліб”.
У кількості 1,7·102 КУО/г — у зразку “Хліб прибалтійський Світлий (заварний хліб з житнього та пшеничного борошна)” виробництва ПАТ “Київхліб”.
У кількості 1,2·102 КУО/г — у зразку “Рогалик з висівками” виробництва ПАТ “Київхліб”.
Решта протестованих зразків хлібних виробів, за даними дослідження Державного центру сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції, пліснявих грибів не містили.
Разом з тим, у всіх відібраних десяти зразках хлібної продукції також не було виявлено мікотоксинів.
Після отримання та публікації вказаних результатів лабораторного тестування хлібу, редакція УНН звернулася за коментарем до начальника Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві Олега Рубана.
11 жовтня він пообіцяв агентству, перевірити столичних виробників хлібу.
Після цього, на особисте прохання О.Рубана, агентство скерувало на його ім’я додатковий запит щодо перевірки виробників хлібу, у зразках продукції яких Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції виявив плісняві гриби.
Однак, до цього часу, жодної відповіді від головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві та Олега Рубана, зокрема, редакція УНН так і не отримала.
Натомість отримала повідомлення про позов до суду від ПАТ “Київхліб" за опубліковані результати експертизи якості хлібних виробів.
При цьому у ПАТ “Київхліб” зазначають, що якість їх хлібу, начебто, була перевірена управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві. Жодних порушень, за твердженнями компанії, у них не знайшли.
Разом з тим, редакція УНН не вбачає за можливе спростувати результати дослідження надані іншим органом — Державним центром сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції. Адже їх дослідження та дослідження управління Держпродспоживслужби у м. Києві (якщо вони і мали місце) проводилися у різний час. І ймовірно, що виробник до цього часу встиг усунути раніше виявлені порушення.
Більше того, як стало відомо УНН, запит редакції до управління Держпродспоживслужби у м. Києві щодо перевірки ПАТ “Київхліб” був переданий самій компанії.
З огляду на це, є підстави вважати, що у такий спосіб О. Рубан намагався попередити ПАТ “Київхліб” про можливу перевірку їх діяльності.
Також, УНН не виключає що О. Рубан таким чином міг вступити у змову з ПАТ “Київхліб”, результатом якої став судовий позов до редакції.
Додатково, публічно звертаємося до Олега Рубана з вимогою надати пояснення, з яких підстав запит УНН, скерований йому особисто на його ж особисте прохання, так і не був опрацьований.
Також просимо пояснити, на яких підставах запит УНН був переданий до ПАТ “Київхліб”, адже в ньому йшлося про необхідність перевірки компанії.
Редакції наголошує на тому, що ініційований УНН соціальний експеримент з перевірки якості продуктів харчування не має під собою жодного комерційного підґрунтя. У рамках цього проекту на замовлення агентства було досліджено різноманітні товари, зокрема, дитяче харчування, молочні вироби, борошно, крупи тощо. Жодного разу редакція УНН не вела ніяких переговорів з виробниками тих чи інших продуктів і не має намірів робити цього в подальшому.
Мета УНН єдина — поінформованість громадян, адже вона, як відомо, об’єднує країну. А інколи, навіть може убезпечити наших читачів від вживання неякісних та небезпечних продуктів харчування.