Кабінет міністрів без міністрів чи перезавантаження? Кого планують призначити замість звільнених урядовців

Сьогодні ВР звільнила із займаних посад міністра стратегічної промисловості Олександра Камишіна, віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгу Стефанішину, міністра екології Руслана Стрільця  та міністра юстиції Дениса Малюську. Натомість у відставку парламентарі не змогли відправити очільника МЗС Дмитра Кулебу, віцепрем’єра-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірину Верещук, а також Віталія Коваля, який очолює Фонд держмайна. Що відбувається зараз та ким можуть замінити звільнених міністрів – читайте в матеріалі УНН.

Кабінет міністрів без міністрів

До сьогоднішнього дня 5 міністерств чинного уряду очолювали тимчасові виконувачі обов’язків. Так, тимчасових керівників той чи інший час мають Міністерство молоді та спорту, Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство у справах ветеранів та Міністерство громад, територій та інфраструктури. Після сьогоднішнього голосування без міністрів залишилися ще три міністерства – тобто всього 8 з 19. Крім того, вакантною стала одна з трьох віцепремєрських посад.

Сьогодні ввечері, як підтвердив УНН нардеп Федір Веніславський, очікується засідання фракції "Слуги народу", де говоритимуть про кадрові рішення. На фракцію, ймовірно, завітає і Президент Зеленський. Тому можемо припустити, що, по-перше, звільнення з посад Кулеби та Верещук – питання часу і, ймовірно, недалекого; а по-друге, і це піддержується словами і Венславського і голови фракції Давида Арахамії, - кандидати на міністерські портфелі у влади є.

Перезавантаження?

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія анонсував велике перезавантаження уряду, а також засідання фракції, де мають обговорити кадрові питання.

"Більше 50% штатної чисельності КМУ зазнають змін. Завтра (4 вересня - ред.) нас чекає день звільнень, а післязавтра (5 вересня - ред.) день призначень. Остаточний перелік буде визначений на засіданні фракції 4.09", - повідомив Арахамія.

Тобто вже завтра ми можемо не лише дізнатися імена нових потенційних кандидатів на вакантні посади, а й побачити їх офіційне призначення. Станом на час написання цього матеріалу на сайті парламенту не було жодної інформації про внесення подань про призначення нових міністрів, але в кулуарах давно називають ті чи інші імена.

Почнемо з того, що Ольга Стефанішина, ймовірно, залишиться у складі Кабміну. Їй пророкують місце міністра юстиції. Однак, вона і надалі займатиметься євроінтеграцією. І є припущення, що вона збереже посаду віцепрем’єра, однак з приставкою – міністр юстиції. Слід зауважити, що в євроінтеграційному векторі такий симбіоз посад може і виглядає не позбавленим певної логіки, однак – Міністерство юстиції займається значно ширшим колом питань, ніж сприяння адаптації українського законодавства до європейського і чи варто фактично "скасовувати" профільне юридичне відомство – питання відкрите.

Щодо персони Стефанішиної, то вона обійняла посаду віцепрем’єра в 2020 році. До цього, у 2017-му Стефанішина очолила Урядовий офіс із питань європейської та євроатлантичної інтеграції секрета­ріату Кабміну. Пізніше стала заступницею керівника уряду. З 2010 по 2015 рр. працювала у Мін'юсті спочатку на посаді заступника директора, а пізніше директора Департаменту міжнародного права/Департаменту європейської інтеграції.

Цікаво, що у 2019 році Стефанішина балотувалася до парламенту за списком "Української стратегії Гройсмана" (до парламенту не пройшла). А тепер є членом партії "Слуга народу".

Ще не звільнене Дмитром Кулебою крісло міністра закордонних справ може обійняти Андрій Сибіга – чинний перший заступник керівника зовнішньополітичного відомства. Сибіга три роки обіймав посаду заступника керівника Офісу президента, де займався питаннями зовнішньої політики та розвитку стратегічного партнерства і лише у квітні 2024 року перейшов до МЗС. До роботи в Офісі президента Сибіга був послом України в Туреччині, працював також у консульській службі, був заступником директора Договірно-правового департаменту M3C та радником-посланником посольства України в Польщі.

Ще одна персона з дипломатичним досвідом – Микола Точицький, ймовірно, очолить Міністерство культури та інформаційної політики, яке "обезголовлене" з моменту відставки Олександра Ткаченка у листопада 2023 року. Микола Точицький з 2021 по 2024 рік обіймав посаду заступника голови МЗС. Він брав участь у переговорах з рф у білорусі та Туреччині.

У 2016−2021 роках дипломат представляв Україну при Євросоюзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії за сумісництвом. У цей же період він обіймав посаду посла України в Бельгії та Люксембурзі. А до того шість років працював на посаді постійного представника України при Раді Європи.

Ще одна кадрова рокіровка, яка однак поки зустріла супротив у залі парламенту, – звільнення Віталія Коваля з посади очільника ФДМУ для призначення на посаду міністра аграрної політики, яким наразі керує т.в.о. Тарас Висоцький. Сьогодні парламентарі не змогли звільнити Коваля. Однак, його відставка, наймовірніше буде винесена на повторний розгляд.

До ФДМУ Коваль з 2019 року був керівником Рівненької ОДА, пізніше ОВА. Раніше ж працював у приватному секторі, зокрема був співзасновником підприємств в аграрній, транспортній та будівельній галузях: ТОВ "Атлант-транс", ТОВ "Інвесттрейдсервіс", ТОВ "РГО-Логістікгруп", ТОВ "ВВВ Монтаж" та ТОВ "Санако".

Міністерство розвитку громад та територій України, попередньо, має очолити Олексій Кулеба, який з 2023 року обіймає посаду заступника керівника Офісу президента. До цього чиновник два роки працював в Київській облдержадміністрації, і по року — на посаді першого заступника голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень та директора Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міськради.

Зі статусу т.в.о може вийти Матвій Бідний, який керує міністерством молоді та спорту з моменту відставки Гутцайта у 2023 році. До цього 3 роки він був заступником міністра молоді та спорту, а у 2016−2020 роках — директором департаменту фізичної культури та неолімпійських видів спорту.

Протягом 2011−2016 років Бідний працював на менеджерських посадах у різних компаніях, зокрема ДП "ІСТФРАХТ", ТОВ "ФірмаІСТ", ТОВ "Юридична компанія Сетра". У 2006−2007 він був помічником відомого топ-чиновника часів Януковича Андрія Портнова, який на той час мав мандат депутата ВР 5-го скликання від БЮТ.

Міністерство у справах ветеранів найімовірніше очолить Олександр Порхун, майор у відставці, Герой України та колишній командир 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї бригади.

Відкритим залишається питання, хто займе крісло міністра стратегічної промисловості і куди ж власне призначать Камишіна?