Інтерпол не шукає нардепа Дубневича: документ

Народний депутат Ярослав Дубневич, якого українська влада оголосила у міжнародний розшук у "газовій справі", не перебуває у розшуку Міжнародної організації кримінальної поліції. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на відповідний лист Інтерполу, який є в розпорядженні адвоката Володимира Богатиря, передає УНН.

У листопаді 2023 року Вищий антикорупційний суд України за клопотанням прокурора Спеціалізованої прокуратури оголосив нардепа у міжнародний розшук. Йому інкримінують незаконне заволодіння 93 млн грн ПАТ "Укрзалізниці", а також організацію розкрадання природного газу НАК "Нафтогаз України" на суму 2,2 млрд.

Ухвалюючи рішення, тоді суд виходив з неявки обвинуваченого у судові засідання і наявність інформації про його перебування за кордоном. Як доказ тоді було представлено інформацію начебто з системи офіційного каналу Європолу Secure Information Exchange Network (SIENA), хоча в Державній прикордонній службі перетинання державного кордону Дубневичем зафіксовано не було.

Пізніше штаб-квартира Європейського поліцейського управління у Гаазі повідомила, що жодні дані стосовно нардепа не перебувають на опрацюванні в Європолі.

"У стосунках з міжнародними інституціями українські правоохоронні органи часто видають бажане за дійсне. І тим самим зловживають своїми правами, наданими в рамках відповідних угод. Це безумовно негативно впливає на ставлення міжнародних організацій до українських судової та правоохоронної систем" - переконаний адвокат Володимир Богатир.

За його словами, у випадку з народним депутатом Дубневичем, сумнівними виглядають штучно створені формальні підстави для оголошення в розшук, особливо в умовах коли значна частина парламентарів перебуває під тиском кримінальних переслідувань.

Нагадаємо, в Україні діє Національне центральне бюро Інтерполу, функції якого виконує Національна поліція. На неї, як на робочий апарат, покладено завдання з координації правоохоронних органів, а також взаємодію з генеральним секретаріатом Інтерполу та відповідними органами держав – членів. Зокрема, про надсилання партнерам запитів про злочинців і розшукуваних осіб, а також приймання і контроль реалізації аналогічних запитів з-за кордону.

Головним напрямом взаємодії правоохоронних органів по лінії Інтерполу – є встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Коли підозрювані намагаються уникнути правосуддя, сховавшись за кордоном, вони можуть потрапити у міжнародний розшук через так зване червоне оповіщення. По суті воно є запитом до правоохоронних органів по всьому світу з проханням знайти й тимчасово заарештувати особу в очікуванні екстрадиції чи передачі. Як правило, запит ґрунтується на судовому рішенні країни.

"Червоне оповіщення не є ордером на арешт особи. Воно є лише одночасним попередженням поліції всіх країн-членів Інтерполу про факт розшуку. Тож Інтерпол не розшукує осіб, він не може змусити правоохоронні органи будь-якої країни когось заарештувати. Кожна країна сама вирішує, яке правове значення вона надає червоним оповіщенням і повноваженням своїх правоохоронців щодо його виконання", - додав адвокат.

Крім цього, за словами Володимира Богатиря, важливо враховувати, що запит країни-члена на червоне оповіщення не виконується автоматично. Він попередньо розглядається, як Секретаріатом, так і може бути превентивно заблокований Комісією з контролю за файлами Інтерпол, наприклад, через невідповідність статуту і правилам Інтерполу.

За його словами, оскільки міжнародний розшук, як правило, відбувається за каналами Інтерполу, як найбільшої міжнародної організації поліцейського співробітництва, то на даний час розшук фактично не здійснюється, а правові підстави для міжнародного розшуку є вкрай сумнівними.