"Гаванський синдром": російські спецслужби використовують секретну зброю проти американських дипломатів - The Insider
Київ • УНН
Агенти російської військової розвідки приїжджали до тих міст, де в американських дипломатів незабаром виявлявся "гаванський синдром". Про це йдеться у спільному розслідуванні The Insider, "60 хвилин" та Der Spiegel.
росія могла роками труїти американських дипломатів у різних країнах світу. Йдеться про так званий "гаванський синдром" з яким зіткнулись посадовці США у Грузії, Німеччині, Китаї та Сербії. Про це йдеться у спільному розслідуванні The Insider, 60 minutes та Der Spiegel, передає УНН.
Деталі
"Гаванський синдром" отримав свою назву після одного з наймасштабніших інцидентів, що стався у 2016 році у кубинській столиці.
Багато американських і канадських співробітників місцевого консульства зіткнулися з дивним явищем. Їм раптово ставало погано, вони відчували сильний тиск (іноді біль) у вухах, напад нудоти і паніки, відчуття дивних звуків.
Згодом стало ясно, що щось подібне повторюється з американськими дипломатами, чиновниками та розвідниками по всьому світу, найчастіше прямо на території консульств.
Що викликає такий ефект, поки не встановлено, але головна робоча версія – імпульсне мікрохвильове випромінювання.
Як нам вдалося встановити, існує явна кореляція між поїздками співробітників ГРУ з військової частини 29155 та випадками "гаванського синдрому" у різних регіонах світу
Як нам вдалося встановити, існує явна кореляція між поїздками співробітників ГРУ з військової частини 29155 та випадками "гаванського синдрому" у різних регіонах світу.
Франкфурт (2014)
У вересні 2014 Денис Сергєєв ("Сергій Федотов") вилетів з Москви до Мілана (у нього тоді була свіжа італійська віза), одночасно з ним, але до Парижа, за французькою візою, вилетів Єгор Гордієнко ("Георгій Горшков").
Обидва вони одразу після прильоту сядуть на потяг, щоб незабаром зустрітися в Женеві.
Вони забронювали собі готель прямо в аеропорту Женеви, що дозволило їм переміщатися звідти до будь-якого шенгенського пункту призначення, не залишаючи слідів.
Вони забронювали собі готель прямо в аеропорту Женеви, що дозволило їм переміщатися звідти до будь-якого шенгенського пункту призначення, не залишаючи слідів
Сергєєва та Гордієнка змінює наступна група. Спочатку прилітають Іван Терентьєв ("Лебедєв") та його помічник Микола Єжов ("Кононіхін"). Трохи згодом, 15-го, до них приєднується Данило Капралов ("Степанов"). З 17 по 24 жовтня до групи приєднується Олександр Ковальчук ("Данілін").
Операція згортається 3 листопада, коли всі троє членів 29155 відлітають одночасно, але через різні аеропорти: Єжов із Відня, а Терентьєв та Капралов із Женеви. З бронювання готелю Капралова і за датами бронювань авіаквитків стає ясно, що про запланований 3 листопада від'їзд вони знали дуже заздалегідь.
А 4 листопада у Франкфурті співробітники американського консульства зіштовхнулися із серією дивних атак. Один із постраждалих співробітників (назвемо його/її Тейлор) відчув/а себе погано прямо в будівлі консульства: сильний тиск у грудях, потім у шиї та голові, голова закружляла, кинуло в піт, почало нудити, серце стало шалено битися, слух начебто відключився, в голові було чути лише гучний і високий звук. Через кілька секунд Тейлор знепритомнів
Журналісти розповіли, що за кілька тижнів до інциденту Тейлор звернув увагу на підозрілого чоловіка міцної статури і високого зросту, який ходив навколо житлового комплексу, призначеного для співробітників консульства, і фотографував територію. Тейлор спитав, що він тут робить, і той, відповівши щось із сильним акцентом, пішов геть.
Коли через посередників The Insider, 60 Minutes і Der Spiegel показали Тейлор фотографію Єгора Гордієнка, яка підходила під опис, він/а відповів/а впевнено: "Так, це він, у мене зараз мурашки по шкірі, коли я дивлюся на цю фотографію".
Тбілісі (2021)
Схожа історія трапилась і в столиці Грузії. Розслідувачі розповіли, як "атаку" потрапила Джой - дружина американського дипломата, яка переїхала із США до Грузії у лютому 2020 року разом із чоловіком-дипломатом та сином. Вони оселилися в Тбілісі у будинку на тихій вулиці неподалік посольства.
Восени 2021 жінка чекала на повернення сина зі школи і прала білизну на другому поверсі. Коли вона виймала білизну з пральної машини, повернувшись до вікна, вона раптово відчула щось схоже на потужну звукову хвилю, яка пронизала голову зліва, з боку вікна, наповнила її шумом і озвалася страшним головним болем.
Джой вийшла з кімнати і зайшла у ванну, там ніби звук зник з її голови, і її вирвало. Вона зателефонувала до чоловіка, незабаром той приїхав у супроводі співробітників служби безпеки при посольстві.
Чекаючи на чоловіка, Джой виглянула на вулицю, помітила там дивну машину, якої раніше не бачила на цій вулиці, і сфотографувала її. Біля машини вона побачила високого світловолосого чоловіка худорлявої статури. Поруч із ним була дівчинка, вони були дуже добре одягнені, ніби збиралися на весілля чи спектакль. Коли чоловік побачив, що Джой фотографує його, він швидко пірнув у машину
Відомо, що після того дня і досі Джой щодня відчуває важкі напади мігрені (яких раніше в неї ніколи не бувало). Її свідомість затуманена, їй складно знайти сходи, коли вона спускається сходами, порушилася координація рухів, почалися проблеми з вестибулярним апаратом.
Американським слідчим не вдалося встановити, що спричинило цей інцидент. Проте, як з'ясував The Insider, дивним збігом в цей момент у Грузії знаходилися співробітники ГРУ з підрозділу 29155.
Зокрема, 30 вересня 2021 року генерал Андрій Авер'янов, голова в/ч 29155, вирушив у робоче відрядження. Одночасно з ним вилетів із Москви та його син Альберт Авер'янов, якого батько взяв до себе у підрозділ ще кілька років тому.
Альберт, попри юний вік (тоді йому був 21 рік), вже отримав серйозний досвід: ще будучи студентом МДУ, у 2017–2018 році він неофіційно "стажувався" у Женеві під наглядом згаданого вище Єгора Гордієнка.
Того дня генерал Авер'янов вимкнув телефон, і простежити його подальший маршрут складно, відомо лише, що він знову з'являється в Москві 10 жовтня, тоді, коли його син.
Через телефон сина видно, що 30 вересня він вилетів до Ташкента, де наступного ранку з аеропорту зателефонував узбецькому мобільному номеру. Цей дзвінок став останнім, який прийматиме Альберт протягом наступних 10 днів. Після цього телефон Авер'янова-молодшого знаходиться у роумінгу, але без доступу до мережі. Через дев'ять днів після останнього дзвінка з Ташкента - і всього через два дні після інциденту з Джой - 9 жовтня Альберт Авер'янов знову включає телефон у Ташкенті і наступного дня повертається до Москви
Коли Джой пред'явили фотографію Альберта Авер'янова, вона одразу впізнала його: "Коли я побачила це фото, у мене одразу виникла спонтанна реакція, мені стало погано. Я не можу на 100 відсотків бути впевненою, що це саме ця людина, але вона точно дуже схожа. Навіть до цього дня, дивлячись на нього, я відчуваю ту саму інтуїтивну реакцію".
Ліцензія ГРУ на "акустичну зброю"
Розслідувачам вдалось отримати лист полковника ГРУ Івана Терентьєва (він же "Іван Лебедєв"), заступник Авер'янова у військовій частині 29155 на ім'я начальника управління президента РФ з питань протидії корупції Андрія Чоботова.
У листі Терентьєв пояснив, чому він не включив 100 тисяч рублів до декларації про допуск, яку він мав подати в рамках свого просування на посаду в апарат президента.
Згідно з документом Іван Терентьєв передав Фонду перспективних досліджень"індивідуальну роботу" під назвою " Потенційні можливості нелетальної акустичної зброї при військових (бойових) діях у місті".
Що саме за "акустичну зброю" розробляв Терентьєв? Якщо йшлося про зброю, що використовує звукові хвилі, то мова могла йти про інфразвукову зброю, що діє на великій відстані і покликана викликати у противника паніку, або про хвилі чутного спектру, що справляють оглушаючий ефект. Навряд чи це міг бути ультразвук, який швидко поглинається чи розсіюється. Але, можливо, зброя називалася акустичною з іншої причини: мікрохвильове випромінювання людським вухом за певних умов може перетворюватися на акустичний сигнал ( ефект Фрея ). Саме цей ефект, швидше за все, й мав місце у випадку із "гаванським синдромом"
Що викликає "гаванський синдром" і до чого тут лікарі з ГРУ?
Гаванський синдром" - настільки незвичайне явище, що довгий час дослідники взагалі сумнівалися в тому, що він реальний: багато хто списував це на психосоматичні розлади або неправильно інтерпретовані побічні ефекти інших захворювань.
Розвідувальна спільнота США зібрала групу експертів, яка дійшла висновку, що "гаванський синдром" викликаний "унікальною комбінацією характеристик, які не можуть бути пояснені відомими екологічними чи медичними умовами та можуть бути викликані зовнішніми подразниками".
Проте у березні 2023 року Управління директора національної розвідки (ODNI) опублікувало звіт, в якому називалося "дуже малоймовірним" те, що "гаванський синдром" був викликаний впливом іноземного супротивника.
Ця оцінка шокувала сотні колишніх та чинних дипломатів, офіцерів розвідки та членів їхніх сімей, які вважають інакше. Багато хто з них почувається зрадженим своїм урядом через те, що він не зміг виявити винуватця їх трагедії.
Як з'ясували журналісти одним із найбільш вивчених випадків наслідків "гаванського синдрому" став випадок Джой, де дві клініки незалежно діагностували двосторонню розбіжність напівкружних каналів ( синдром Мінора ).
Розслідувачі наголошують, що це вкрай рідкісне та погано вивчене явище, яке в рф не вивчав ніхто, окрім хіба Військово-медичної академії імені Кірова (ВМЕДА), професором якої є лікар Сергій Чепур, беззмінний консультант генерала Авер'янова.
Так чи інакше, виглядає дивним збігом те, що в той самий час, коли Джой у Тбілісі зазнала атаки, що призвела до появи у неї синдрому Мінора, цей рідкісний синдром досліджувався лікарями, тісно пов'язаними з генералом Авер'яновим та його командою
Висновки
Журналісти не можуть пояснити навіщо кремлю могли знадобитись атаки на американських дипломатів. Проте з розмови з ними, розслідувачі зрозуміли - ц стратегія принесла певну користь москві.
Натепер багато співробітників не хочуть працювати за російським напрямом, розуміючи, що можуть стати інвалідами і при цьому навіть не отримати належної допомоги - адже багато хто з постраждалих стикався з тим, що їхні скарги списували на психічний розлад.
Тепер, після того, як в результаті нашого розслідування виявлено багато прямих вказівок на зв'язок інцидентів з операціями військової частини 29155 ГРУ, американська влада може переосмислити своє ставлення до "гаванського синдрому" та розпочати повноцінне розслідування інцидентів. На це сподіваються й самі постраждалі – не лише тому, що їм не подобається, коли з них роблять божевільних, але й тому, що вони розуміють: якщо влада США не реагуватиме на ці інциденти, то продовжуватиметься
