Очільник АРМА Дмитро Жоравович про скандальний російський аміак, яхту Медведчука та арештованих корів

КИЇВ. 26 квітня. УНН. У першій частині інтерв‘ю УНН т. в. о. директора Нацагентства з виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) Дмитро Жоравович розповів про особливості роботи Агентства, до яких хитрощів вдаються власники арештованих активів у спробах повернути собі майно та проблемні активи, що потрапляють до АРМА.

За його словами, попри всі труднощі, завдяки роботі АРМА за час повномасштабної війни до держбюджету надійшло понад 1,5 млрд грн за рахунок арештованих активів. 

У другій частині інтерв’ю редакція УНН поспілкувалася з Дмитром Жоравовичем про ситуацію з продажем російського аміаку та білоруського калію, як Агентство співпрацює з міжнародними партнерами, та які кумедні активи потрапляють до АРМА.

- Парламентська ТСК розслідує продаж АРМА російського аміаку та білоруського калію і каже, що продали за заниженими цінами на невідомих майданчиках, і що держава втратила багато грошей. Як формувалася ціна аміаку, хто її формував та чому у всьому звинувачують Агентство?

Давайте почнемо з причин арешту та передачі цього активу нам в управління. Перша причина – аміак у кількості 42 тис. тонн – це дуже великий об'єм, який було сконцентровано в одному місці. Оскільки на той час вже тривали активні бойові дії, виникла нагальна необхідність перемістити цей товар, щоб уникнути техногенної катастрофи внаслідок можливих ракетних обстрілів. Якби це сталося, були б дуже негативні наслідки для всієї Одеської області, оскільки аміак міг потрапити у ґрунт, повітря, воду. Суд вирішив передати це майно АРМА для реалізації, а до моменту продажу визначив Одеський припортовий завод відповідальним зберігачем. Таким чином ОПЗ отримав законне право зберігати актив, у тому числі шляхом його переміщення для уникнення описаних ризиків.

Як відбувається продаж арештованого майна? Цей процес регламентований постановою Кабміну. Спочатку ми на конкурсних умовах відбираємо майданчик, якому передаємо актив для реалізації. Далі майданчик самостійно обирає оцінювача, який проводить оцінку вартості активу. Якщо оцінювачу потрібна якась додаткова інформація, він звертається до нас і ми її надаємо. В цьому випадку ми надали відомості про витрати заводу на зберігання аміаку. Крім того, оцінювачем було встановлено, що додаткові витрати, які має понести покупець – це податок на додану вартість та митні платежі, оскільки аміак перебував у режимі транзиту та потребував розмитнення. Всі ці фактори лягли в основу оцінки. У підсумку, 5 лотів сировини було продано за ціною від 32 до 34 тис. за тонну. Але це лише вартість, яку покупець безпосередньо сплатив майданчику, а той, своєю чергою, перерахував кошти на депозит АРМА. Якщо врахувати необхідність сплати покупцем витрат за зберігання аміаку та його розмитнення, то по деяким лотам кінцева вартість навіть перевищила ринкову, склавши 45-46 тис. грн за тонну.

Щодо «незрозумілих» майданчиків, хочу зауважити, що реалізатор – «Придніпров’є 2021» - є авторизованим учасником системи "Прозорро.Продажі", має багаторічний досвід організації та проведення відкритих торгів. Ця компанія перемогла у публічному конкурсі, який АРМА проводить для відбору реалізаторів майна.

Ще одне питання – це нібито тривалі строки продажу аміаку. Нагадаю, що весь товар, а це 42 тис. тонн, був реалізований за трохи більше, ніж 6 місяців. При цьому, оскільки сировина потрапляє до покупця не трубопроводом, а відвантажується на авто і залізничний транспорт, партію обсягом 10 тис. тонн можна відвантажити протягом місяця, швидше ніяк. Тобто йдеться про межу технологічних можливостей заводу. Крім того, придбати такий великий об’єм однією партією не здатен жоден гравець на українському ринку. Ще мінімум 10 днів потрібно на експозицію кожного лоту, тож в сукупності отримуємо якраз пів року – мінімально можливий період, за який ми і продали аміак.

- Ви згадали про транзитний режим та податкові платежі. Коли придбано такий товар – необхідно сплачувати митні платежі? А якщо покупець не вважає це за потрібне, адже існує законодавча колізія? І це затягує процес, переходячи у суперечки між покупцем та митницею?

В описі лотів, які були розміщені на вебсайті електронного майданчика, чітко зазначалося про те, що товар перебуває у режимі «транзит», тобто він не розмитнений. А оскільки без сплати митних платежів і ПДВ це майно не може потрапити на територію України, очевидно, що покупець має сплатити відповідні кошти.

Водночас ця проблема дійсно неврегульована в законодавстві. І хоч АРМА не є суб’єктом формування митної політики, ми все ж виступили з ініціативою та розробили законопроект, який усуває ці недоліки. Зокрема, ми пропонуємо, щоб реалізація арештованого майна, яке перебуває в управлінні АРМА, була прописана в Митному кодексі як одна з підстав для завершення режиму митного контролю, а сума митних платежів включалася у стартову вартість майна, яке виставляється на торги. На цей час цей законопроект ще не розглядався, але вирішення проблеми є нагальним, бо аміак не єдиний транзитний товар, який передано нам в управління. Є міндобрива, залізна руда, калій та інші товари, які належать російському чи білоруському бізнесу. Все це також перебуває під митним контролем.

- Поки люди стають заручниками законодавства, час спливає і це приписують вам.

Ми не є органом фіскального чи митного контролю. Якщо хтось не сплатив податки та митні платежі, податкова і митниця мають компетенцію і всі законні важелі для вирішення цього питання. Свою частину роботи ми виконали, продавши товар в розумні строки та за обґрунтованими цінами.

- Навколо аміаку дуже багато шуму у ЗМІ, серед нардепів. Кому це вигідно?

Будь-який негативний резонанс навколо певних активів та АРМА в цілому вигідний насамперед власникам арештованих активів. Більше того, це їх звична стратегія. Тільки-но нам передають великий актив або ми оголошуємо конкурс, відразу розкручується маховик медійних кампаній, залучаються різні експерти, лунають заяви про нашу неефективність, необхідність ліквідувати Агентство тощо. Це робиться для того, щоб блокувати нашу роботу, зупинити конкретні дії, затягнути і виграти час, за який можна скасувати арешт, незаконно змінити власника або просто вивезти арештоване майно.

- Власник – якщо буде знято арешт з аміаку – він отримає гроші?

Не тільки гроші, а ще й нараховані на них відсотки.

- Тоді навіщо йому так протидіяти?

Зрозуміло, що жоден власник не в захваті від того, що його активи арештовуються і передаються під контроль комусь іншому. Ті, хто роками паразитують на прибуткових об’єктах чи схемах, не мають бажання позбуватися своїх доходів. Тому вдаються до усіх можливих методів боротьби за повернення контролю над арештованими активами.

- На прикладі аміаку та калію виникло питання з транзитним товаром. Але ж АРМА існує не один рік, це перший такий випадок?

Так.

- Це не було прораховано законодавцем?

Все передбачити неможливо. Суспільні відносини надто динамічні, тим більше в умовах повномасштабної війни та зумовлених нею трансформацій. Попри наявність в АРМА значного досвіду менеджменту арештованих активів, ця сфера загалом досить нова для нашої країни. Дуже багато речей потребують вдосконалення законодавчого регулювання, кожен актив є унікальним, а деякі ситуації – безпрецедентні. Наприклад, яхта Royal Romance, відома як «яхта Медведчука». Нам передали її для реалізації, але вона фізично перебуває за кордоном, в одному з хорватських портів. Це унікальний випадок, який немає аналогів ні в українській, ні в міжнародній практиці. Ми спільно з ОГПУ відразу розробили дорожню карту управління цим активом, і на сьогодні вже пройшли досить складний шлях – від визнання хорватською стороною рішення українського суду до огляду судна нашими співробітниками в Хорватії. Найбільшою проблемою наразі є механізм продажу яхти, адже отримати за неї належну суму можливо тільки за кордоном, організувавши продаж на відомих міжнародних аукціонах. Однак такої можливості не передбачено нашим законодавством. Ми розробили необхідні зміни до нормативно-правових актів, на даний момент чекаємо погодження деяких міністерств.

Водночас, щоб не втрачати час, ми вивчили ринок, який є досить вузьким та специфічним, провели ряд консультацій та налагодили взаємодію з авторитетними аукціонами та брокерами із США, Франції, Монако, ОАЕ. Тож затримка тільки за погодженням змін до нормативних актів.

- Що буде далі?

Якщо зміни буде внесено, то ми зможемо відібрати майданчик, який знаходиться за межами України та укласти з ним договір. Іноземні аукціони беруть винагороду у розмірі від 5 до 10% вартості проданого товару.

Після реалізації яхти необхідно дочекатися рішення суду про конфіскацію, яке також має визнати хорватська сторона. Тільки тоді Державний бюджет України остаточно отримає кошти. До остаточного ж рішення суду у справі Медведчука ці гроші будуть розміщені на депозиті АРМА, за них можна придбати військові облігації.

- Чи є розуміння, за скільки можна продати яхту Медведчука? ЗМІ називали цифру близько 200 млн дол.

Цю цифру озвучували правоохоронні органи, коли арештовували майно та передавали його нам в управління. Реальна вартість буде встановлена після проведення оцінки, яка буде здійснена іноземним майданчиком. Складно сказати, якою буде ця вартість, оскільки на нею впливають низка чинників: технічний стан, наявність технічної документації тощо.

- Чи є розуміння, коли можлива реалізація яхти?

До кінця року цей процес реально фіналізувати, якщо не виникатиме додаткових перешкод.

- Давайте повернемося до активів та майданчиків в Україні. Дуже багато претензій до майданчика «Придніпров'я 2021». Це молодий майданчик, який функціонує лише два роки, і вже співпрацює з такою потужною інституцією, як АРМА? Чому ви співпрацюєте з ними? Як я розумію, є низка вимог до майданчика – це і можливість зберігання активу, найм оцінювача…

Ми не можемо звернутися до того чи іншого суб'єкта господарської діяльності з проханням реалізувати арештоване майно. АРМА оголошує конкурси для реалізаторів, висуваючи до учасників низку вимог, і співпрацює з переможцями таких конкурсів. Згідно із затвердженим урядом порядком, відібраний майданчик повинен оцінювати та зберігати арештоване майно власним коштом.

Якщо необхідність зберігання є не для кожного лоту, то оцінка проводиться обов’язково. Наприклад, «Прозорро.Продажі» не надає таких послуг.

Крім того, майданчики, з якими ми укладаємо договори, мають право на отримання винагороди у розмірі 5%, але не більше 200 мінімальних прожиткових мінімумів, тобто верхня межа їхнього заробітку – близько 500 тисяч гривень. Для порівняння «Прозорро.Продажі» отримує від 1% до 5%, але без встановленого максимуму. Якби ми продавали аміак на «Прозорро.Продажі», вони б отримали майже 20 мільйонів винагороди, тоді як «Придніпров’є 2021» отримало загалом 2,5 мільйона, або в 7,5 разів менше.

До речі, «Придніпров’є 2021», незважаючи на назву, працює на ринку вже близько 10 років, є досвідченим майданчиком. У 2021 році вони скоригували назву, оскільки змінилося законодавство, яке не дозволяло використовувати попереднє найменування – «Товарна біржа «Придніпров’є».

- Тобто «Прозоро.Продажі» не відповідає вашим кваліфікаційним вимогам?

Так, не відповідає чинним вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів. Окрім того, сьогодні «Прозорро.Продажі» має статус акціонерного товариства, і в його статуті відсутній такий напрям діяльності, як реалізація арештованого майна. Виходячи з цього, звинувачувати АРМА в небажанні продавати активи на Прозорро, як мінімум, некомпетентно.

- До того ж воно дорожче за інший майданчик? Ви ж продаєте активи не лише через «Придніпров’є 2021»?

Минулого року ми мали договори з «Придніпров’є 2021» та СЕТАМ, цього року продовжуємо співпрацю з «Придніпров’є» та обрали нового реалізатора – «Національну електронну біржу», яка є одним із лідерів системи «Прозорро.Продажі» за обсягами продажів.

Ми б із задоволенням обрали хоч десять майданчиків, але охочих продавати арештоване майно насправді не так багато. Працюємо з тими, хто бере участь у конкурсах.

- А як ви обираєте, який актив на якому майданчику продавати?

Залежно від ефективності того чи іншого майданчика. Якщо один реалізатор не може продати майно, передаємо його на інший майданчик.

- Чи часто буває таке, що оцінка активу занижена?

Є такі випадки. У нас є приклад роботи з державним підприємством СЕТАМ, яке в кінці 2021 року реалізувало соняшникову олію за 93 млн грн. Перед торгами цей актив спочатку було оцінено в 40 млн грн, тобто стартова ціна мала б скласти 40 млн. Дізнавшись про це, ми звернулись до підприємства з обґрунтованими претензіями щодо оцінки, і, як наслідок, майно оцінили вже у понад 80 млн. В ході торгів ціна зросла ще на 10%, тож актив продали за ринковою вартістю.

Інший приклад – теж пов’язаний з СЕТАМ – партія мобільних телефонів, арештована детективами НАБУ. Відбулась оцінка, торги і навіть був визначений переможець. Але коли ми перед затвердженням протоколу торгів вивчили документи, то виявили близько 10 порушень, з’ясувалось, що в оцінювача не було навіть належним чином оформленого сертифікату.
Звісно, ми не підписали протокол і справа дійшла до суду. Наразі Верховний Суд частково задовольнив нашу касаційну скаргу, постановивши, що АРМА має повне право знімати актив з торгів, якщо виявляє факти заниження оцінки майна.

- Оцінку проводить державний оцінювач чи приватний?

Майданчик самостійно шукає оцінювача. Неважливо, буде це приватний чи державний суб’єкт, головне, щоб він відповідав професійним критеріям.

- Знаєте, виникає враження, що робота в Агентстві – ще той головний біль. Навіщо це особисто вам?

Кожна людина, залежно від періоду у своєму житті, по-різному оцінює свої можливості, має різні пріоритети. Я вважаю, що на цьому етапі дійшов до того, щоб працювати не лише заради доходу від підприємницької діяльності, яка у моїй кар’єрі була достатньо успішною, але й використовувати свій досвід та знання в інтересах держави. Гадаю, я дозрів до того, щоб працювати і приносити користь суспільству. Власне, тому я тут.

- Робота в АРМА – це квест?

Це постійний пошук рішень для нестандартних задач. Я юрист за освітою, адвокат за професією, мені цікаво цим займатися, це абсолютно щиро.

- Але ж це постійний виклик собі, команді, суспільству? Погрози, замахи були?

На мене не було.

- А на кого були?

Можу відповідати тільки за себе.

- Як часто намагаються «домовитися»?

Окрім публічних заходів, я взагалі не спілкуюсь з представниками власників чи потенційними управителями, це не входить до моїх посадових обов’язків. Плюс ми побудували певний механізм ухвалення рішень, щоб мінімізувати корупційні ризики, які можуть бути пов’язані з таким спілкуванням. Хоч законодавство вимагає ухвалення рішень про відбір управителя однією уповноваженою особою, в АРМА також діє колегіальний орган, який надає уповноваженому певні рекомендації. По суті, прийняті рішення є колегіальними, враховують різні позиції та ухвалюються на основі обговорень та дискусій.

- Який найбільш безкорисний актив було передано до АРМА за час вашої роботи?

Недобудований каналізаційний колектор в Одесі.

- Цікаво…

Обласна держадміністрація ухвалила рішення збудувати колектор, виділила на це кошти з бюджету, провела тендер і обрала підрядника. А далі, невідомо чому, зробила передоплату – можливо, було передбачено поетапну оплату. Підприємство-підрядник, виконавши роботи не в повному обсязі, але вже отримавши певну суму коштів, «кануло в лету», так би мовити. Зрозуміла річ, було порушено кримінальну справу. Хочу звернути увагу на те, що цей об'єкт належить державі в особі обласної держадміністрації, вона була замовником проекту. Виникає питання – навіщо його арештовувати? Адже арешт майна – це заборона відчуження, розпорядження та користування. Користуватися ним і так ніхто не може, продати і розпорядитись теж неможливо, бо він не введений в експлуатацію. Але головне – навіщо передавати цей актив нам в управління? Як зберегти його вартість, хто управлятиме цією масою вживаних будматеріалів?

- А ви не пробували ставити ці питання?

Я особисто відвідував НАБУ кілька разів, зустрічався з Гізо Углавою, заступником директора Бюро, спілкувався з детективами. Доніс їм свою позицію, ми все обговорили, але вони все одно подали до суду клопотання про арешт та передачу цього майна в АРМА.

- А тварин вам передавали?

Були історії. Яскравий приклад – кінологічний центр у Межигір'ї. Я відвідував це місце по роботі, там справді багато рідкісних порід собак. Взагалі в Межигір’ї, крім собак, були і страуси й інші тварини. Свого часу доглядом за ними, на не зовсім законних підставах, почала займатись громадська організація, яка й досі заробляє кошти з розплідника. З іншого боку, тварини доглянуті, про них дбають.

Ще один приклад в цьому контексті – правоохоронці мали намір передати нам в управління стадо корів!

- А що з коровами зробили?

На щастя, все обійшлося. Ми пояснили наші можливості і переконали колег з правоохоронних структур не передавати нам ці «речові докази».

- А кінологічний центр, який ви отримали, ви його кудись передали?

Це досить специфічний актив. Свого часу була ідея передати його поліції для тренування і використання собак у службовій діяльності. Те ж саме стосується і вертолітного майданчика Януковича. Водночас ми передали підконтрольному МОЗ державному підприємству унікальну лабораторію з аналізу якості лікарських засобів. Колись вона перевіряла продукти, які споживав президент-утікач, його одяг, інші речі, з якими він контактував. Зараз виконує численні замовлення та приносить державі дохід.

- Ви казали про активи, які необхідно якнайшвидше передати. Вам, наприклад, передавали склади з продуктами харчування. Якщо це продукти, що швидко псуються, то питання необхідно вирішувати дуже швидко.

Таке майно потрібно реалізувати на торгах. Законом передбачено, що продажу підлягає рухоме майно, яке швидко псується, швидко втрачає свою вартість або вимагає надто великих витрат і спеціальних умов для зберігання. Нерухомість можемо продавати лише після конфіскації або за згодою власника. Але, попри наявність в законі критеріїв, суд в ухвалі має чітко вказати шлях управління, тобто АРМА самостійно не може прийняти рішення про реалізацію активу, навіть якщо це урожай або продукти харчування, які швидко псуються. На практиці іноді трапляються ситуації, коли суд уповноважує нас шукати управителя для майна, яке апріорі потрібно продавати. Класичний приклад – партія медичних масок, яку нам передали на початку пандемії для пошуку управителя. Виглядає комічно, але насправді некоректність визначення шляху управління створює нам проблеми.

- Ви продали актив. Гроші надходять на депозит, тож вони там лежать і накопичують відсотки?

Так, накопичуються до конфіскації або скасування арешту і повернення власнику.

- Якщо арешт знімають, приходить власник – ви йому повертаєте вартість активу?

Всю суму разом з відсотками.

- Тобто відсотки ви не залишаєте ані собі, ані державі?

Все віддаємо власнику. Держава отримує кошти лише після конфіскації.

Але варто нагадати, що під час війни у нас з’явився новий інструмент використання депозитних коштів на потреби держави, передусім оборонної сфери – купівля військових облігацій. Наразі придбано облігації на 1,2 млрд грн, очікуємо погодження уряду ще на 400 млн грн. 

- А ви не надто добрі для власників?

В частині управління, АРМА створено якраз для захисту арештованої приватної власності. Арешт – не конфіскація, його можуть скасувати і актив доведеться повернути власнику. Якщо вартість активу не зберігати, він знеціниться, зіпсується, втратить ліквідність і власник піде до суду. В результаті, державі доведеться виплачувати шалені компенсації, такі випадки мали місце до створення АРМА.

Справді, Агентство створено за рекомендаціями експертів ЄС та FATF, його поява була одним з критеріїв отримання Україною безвізу з Євросоюзом. Але необхідність існування АРМА не зумовлена виключно зобов’язаннями перед нашими партнерами, адже є реальна потреба у збереженні і поверненні арештованих активів у поле легальної економічної діяльності. До появи АРМА в держави не було ані фінансових, ані інституційних та законодавчих інструментів забезпечити господарське використання такого майна. Часто воно просто ставало непридатним, не кажучи про те, щоб приносити користь економіці і бюджету. Натомість у країнах, чию практику ми перейняли, система побудована так, щоб будь-який актив, вилучений у власника, був збережений і водночас працював на користь суспільства.

- На скільки вам допомагають міжнародні інституції? В якій сфері – це здебільшого розшук?

Так, у сфері розшуку ми дуже ефективно працюємо фактично з усіма профільними інституціями та більшістю іноземних юрисдикцій. Перевага АРМА полягає у можливості швидко отримувати від партнерів інформацію про активи за принципом взаємності. Наші правоохоронні органи переважно отримують інформацію в рамках міжнародної правової допомоги, і ця процедура може тягнутися місяцями й роками. Ми ж отримуємо дані за лічені дні.

Станом на сьогодні ми співпрацюємо з різними міжнародними організаціями та регіональними об’єднаннями, які охоплюють більшість юрисдикцій у світі. Це і Europol, Interpol, різноманітні регіональні організації Азії, Африки, Карибського регіону. Є безліч механізмів міжнародного співробітництва, до яких ми приєдналися, маємо доступ до різних баз, платформ, які містять інформацію про той чи інший вид активів.

Наприклад, нещодавно ми отримали доступ до платформи Crystal Blockchain, яка допомагає відстежувати та ідентифікувати операції з віртуальними валютами. Нині це дуже актуально, адже «крипту» часто використовують для обходу санкцій.

Якщо говорити про якість такої співпраці, вона дає нам доступ до найширшого набору інструментів та даних, що полегшують пошук активів за кордоном. Плюс ми отримуємо можливість вивчати кращі зарубіжні практики у сфері розшуку активів і, звичайно, ділимося своїм досвідом, який є унікальним через масштаби та оригінальні методи приховування незаконних активів.

- Чи часто іноземні інституції шукають активи своїх громадян в Україні?

З початку минулого року, тобто фактично за час повномасштабної війни, ми опрацювали понад 70 запитів від іноземних колег. Водночас надіслали за кордон майже 600 запитів за цей період.

- Коли ви знаходите іноземний корупційний актив в Україні, що відбувається далі?

Відбувається аналогічна процедура, як у випадку з «яхтою Медведчука», тільки дзеркальна.

- Вони заарештовують його у себе, а потім через міжнародну правову допомогу тут?

Саме так, наші суди визнають рішення іноземних судів, після чого ці рішення стають обов’язковими для виконання на території України.

- А віртуальні активи, криптовалюти? Як знайти крипту? Її власника?

У нас є такі можливості. Минулого року ми налагодили співпрацю з 5 найбільшими криптовалютними біржами світу щодо обміну інформацією. Завдяки цьому в АРМА з’явилася можливість отримання ідентифікаційних даних власника криптовалютного гаманця, включно з номерами рахунків, на які виводяться кошти.

- Виходить, у вас необмежені можливості пошуку інформації про людину як в Україні, так і закордоном?

Важливе уточнення: інформації про активи людини.

- До вас звертаються приватні особи, бізнес чи адвокати?

Ми можемо розшукувати активи виключно на підставі звернення правоохоронних органів у рамках кримінальних справ. З 2022 року також здійснюємо розшук активів підсанкційних осіб на запити Мін’юсту.

- Жодної приватної діяльності?

Категорично ні. Це аналітична діяльність в рамках кримінального провадження, тому ми не розповідаємо, які конкретно активи виявляємо та кому вони належать, адже йдеться про таємницю слідства.

- Тобто ви можете говорити лише про ті активи, які вам вже передані після арешту?

Можемо говорити про активи, але не про їх власників. Наша компетенція – виключно актив, особами власників займаються правоохоронці.

- Як багато активів чинних чиновників, нардепів були вами знайдені закордоном? Чи були такі випадки? Можна без прізвищ.

Якщо ми опрацьовуємо звернення, то здебільшого знаходимо активи. Понад 90% наших відповідей містять конкретну інформацію про розшукані активи, встановлені зв’язки, історії фінансових транзакцій тощо. Звичайно, серед фігурантів, чиї активи ми розшукуємо, є імена і політиків, і чиновників, і відомих бізнесменів – всіх, хто так чи інакше фігурують у численних кримінальних справах.