Зеленський, Трамп, Байден і Burisma: хронологія ймовірного тиску на Україну

КИЇВ. 25 вересня. УНН. Менш ніж за місяць до того, як стала відома дата зустрічі Президента України Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом, провідні світові ЗМІ почали наввипередки поширювати інформацію щодо можливого тиску одного глави держави на іншого. В хронології цих подій та можливому подальшому їх розвитку спробував розібратися УНН.

Так, розпочати варто, мабуть, з того, що в травні 2014 року Україною пронеслася гарна звістка — молодший син віце-президента США Джозефа (Джо) Байдена — Хантер — потрапив до ради директорів українського нафтогазового холдингу Burisma.

Власником компанії був Микола Злочевський, колишній міністр охорони навколишнього середовища (2010-2012) та заступник секретаря РНБО України (2012-лютий 2014).

Роками потому стало відомо, що групу Burisma підозрювали в ухиленні від сплати податків на суму близько 1 млрд грн за останні два роки. Генеральна прокуратура закрила справу проти компанії у 2017 році.

Це була передісторія.

Тепер варто нагадати, що у 2020 році у Сполучених Штатах Америки мають відбутися наступні вибори президента.

У березні 2019 року про намір вступити в боротьбу за вищий адміністративний пост країни заявив уже колишній віце-президент США Джо Байден.

А 20 травня цього року Президентом України став Володимир Зеленський.

22 квітня Дональд Трамп подзвонив, щоб привітати Володимира Зеленського з перемогою на виборах.

Пізніше у травні виданню The New York Times стало відомо про намір адвоката Трампа Руді Джуліані здійснити поїздку в Україну, прагнучи "підштовхнути нову владу в Києві до просування вперед з розслідуваннями, які, як він сподівається, допоможуть Трампу".

Однією з таких справ, писало видання, є причетність сина колишнього віце-президента США до газової компанії Burisma.

Байден тоді розкритикував ідею Джуліані відвідати Україну, а тодішній Генпрокурор Юрій Луценко в коментарі іноземним ЗМІ повідомив, що і раніше спілкувався з Джуліані щодо діяльності сина Байдена.

Водночас Луценко заявив 17 травня цього року, що не має доказів щодо вчинення правопорушень кандидатом у президенти США Джо Байденом або його сином, попри численні звинувачення з боку адвоката президента Трампа.

Славнозвісна телефонна розмова, про яку сьогодні пишуть всі таблоїди, відбулася вже 25 липня цього року.

"Дональд Трамп висловив переконання, що оновлена українська влада зможе швидко покращити імідж України, завершити розслідування корупційних справ, які стримували взаємодію між Україною та США", - повідомили після переговорів в ОП.

Наче ніщо не віщувало біди, але менш ніж за два місяці у світових медіа дізналися, що вашингтонська адміністрація останні тижні висловлювала намір припинити надання військової допомоги Україні в розмірі 250 млн доларів.

Наприкінці серпня стало відомо, що Трамп особисто віддав розпорядження провести перегляд військової допомоги Україні.

7 вересня видання The Washington Post, не називаючи джерел, повідомило, що президент Трамп намагається змусити українського колегу втрутитися у президентські вибори в Сполучених Штатах у 2020 році — почавши розслідування стосовно провідного демократичного кандидата Джо Байдена.

У виданні зазначається, що Трамп не просто просить допомоги в України в його президентській кампанії, "він використовує американську військову допомогу, яку відчайдушно потребує країна".

За декілька днів три комітети Палати представників США розпочали "широкомасштабне розслідування" через інформацію про те, що президент Трамп, його адвокат Джуліані й, можливо, інші особи чинили тиск на уряд України.

А вже 20 вересня Палата представників Конгресу США схвалила військову допомогу Україні.

Того ж дня Джуліані під час словесної перепалки з ведучим телеканалу CNN заплутався у своїх висловлюваннях та випадково визнав, що намагався тиснути на представників влади України, щоб ті розпочали розслідування проти родини Джо Байдена.

Після цього, вперше ситуацію з тиском на Україну почав коментувати і сам Дональд Трамп – але побічно.

У своїй заяві Трамп звинуватив демократів і "fake news", які об’єдналися і "борються" проти нього.
"Вони думають, що я, можливо, мав "ризиковану" розмову з якимось іноземним лідером, засновану на "вкрай упередженій" заяві інформаторів. Дивно, що з такою кількістю людей, які чують або знають про цю чудову і шанобливу розмову, вони теж не відгукнулися. Ви знаєте причину, чому вони цього не зробили? Тому що нічого не було сказано неправильно, це було зовсім ідеально!" — заявив американський лідер.

За цими заявами послідували вимоги вже від Байдена, а також від Конгресу США, надати стенограму телефонної розмови Зеленського і Трампа від 25 липня.

Трамп зазначив, що не може такого зробити без згоди іншої сторони, у даному випадку – української.

Пізніше він визнав, що під час телефонної розмови із Президентом Володимиром Зеленським обговорював корупцію в Україні та згадував у цьому контексті свого основного конкурента на виборах Джо Байдена.

Ще пізніше Трамп зізнався, що таки навмисне заморозив військову допомогу Україні, але заперечив, що це якимось чином пов’язано з Байденом.

Втім, Трамп все ж дозволив опублікувати повну стенограму розмови.

"Наразі я перебуваю в Організації Об'єднаних Націй, представляючи нашу країну, але дозволив опублікувати завтра повну, повністю розсекречену і невідредаговану розшифровку моєї телефонної розмови з Президентом України Зеленським", - написав 24 вересня американський лідер у Twitter.

Коментуючи цю історію, міністр закордонних справ України Вадим Пристайко зазначив, що ніякого тиску з боку президента Трампа у розмові з українським лідером Зеленським не було.

"Президент має право говорити з іншим президентом так, щоб ця розмова залишилася нікому не відомою. Це єдина передумова, лідери все ще обмінюються між собою важливою і часто чутливою інформацією. Американські слідчі мають повне право звертатися в США, діставати цю інформацію", — заявив міністр.

Водночас, політолог Вадим Карасьов у коментарі кореспонденту УНН зазначив, що під час майбутньої зустрічі президентів України Володимира Зеленського та США Дональда Трампа на полях сесії Генасамблеї ООН навряд чи виникнуть проблеми на тлі повідомлень у ЗМІ щодо ймовірного тиску одного лідера на іншого.

"У контексті можуть бути натяки на справу Байдена, хоча після того, як про цю справу написали на перших шпальтах провідні американські ЗМІ, навряд чи Трамп буде про це говорити прямо, і взагалі", - сказав співрозмовник.

Як повідомляв УНН, зустріч Зеленського і Трампа у межах 74-ї сесії Генасамблеї ООН запланована на 25 вересня.