ЄС погодив безпекові зобов'язання для України, вони очікуються не пізніше початку липня - Welt
Київ • УНН
Європейський Союз планує надати Україні широкі зобов'язання у сфері безпеки, включаючи політичну, військову, економічну допомогу та підтримку у відновленні, до початку липня, але за виключенням прямої військової участі ЄС у бойових діях проти Росії.
Європейський Союз хоче дати Україні гарантії безпеки. Проект наразі обговорюється з Києвом і його деталі стали відомі ексклюзивно Welt am Sonntag. У документі Брюссель уточнює, чи можна відправляти в Україну військових ЄС, повідомляє Welt, пише УНН.
Деталі
"Європейський Союз хоче взяти перед Україною широкі безпекові зобов'язання в її захисті від росії не пізніше початку липня. Вони стосуються політичної, військової та економічної допомоги і розраховані на вступ України до ЄС і НАТО", - пише видання.
Відповідальні посли 27 держав-членів ЄС нещодавно погодили текст на одинадцяти сторінках під грифом "конфіденційно", який зараз обговорюється між Європейською службою зовнішніх дій та урядом у Києві
У документі, з яким ознайомилася газета, як вказано, ідеться: "Європейський Союз і його держави-члени відіграють ключову роль у безпосередній і довгостроковій безпеці та стійкості України через військову, цивільну, гуманітарну, фінансову, торговельну та економічну підтримку, розміщення переміщених осіб, підтримку реформ, відновлення та реконструкції, а також через обмежувальні заходи та дипломатичну підтримку".
Зокрема, ЄС, як повідомляється, запевняє Україну в негайних консультаціях у разі подальших атак. У проекті від 27 країн ЄС, як зазначається, ідеться: "У разі майбутньої агресії Європейський Союз і Україна мають намір провести консультації протягом 24 годин щодо потреб України, здійснюючи своє право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН".
"Однак це виключає безпосередню участь військових ЄС разом із українськими у бойових діях проти росії", - вказує видання.
Утім, як зазначається, Брюссель обіцяє Україні продовження поставок летальної та нелетальної зброї, продовження навчання військових, допомогу в реформуванні сектору безпеки, підтримку в розмінуванні країни та співпрацю в протидії гібридним загрозам і кібератакам.
"Фонд підтримки України у 2024 році матиме бюджет 5 мільярдів євро. Подальше співставне щорічне збільшення можна передбачити до 2027 року". Однак це залежить від того, чого потребує українська армія в майбутньому та які додаткові двосторонні внески зроблять країни ЄС, вказує видання.
У той же час ЄС зобов'язується надати Україні масштабну підтримку у відбудові. Імовірно, для цього знадобиться фінансова допомога, яка становитиме щонайменше високий тризначний діапазон мільярдів, вказує видання.
Високопоставлений дипломат ЄС приватно натякнув, наскільки складним буде цей виклик для європейців. "У якийсь момент нам також доведеться брати участь у фінансуванні реконструкції сектора Газа як головному донору", - сказав він.
"У Брюсселі загалом очікують, що Єврокомісія невдовзі внесе пропозицію, яка – подібно до так званого фонду реконструкції для боротьби з наслідками епідемії COVID – передбачає свого роду єврооблігації для фінансування реконструкції України та сектора Газа", - пише видання.
При цьому видання зазначає, що ці зобов'язання щодо безпеки, які хоче взяти на себе ЄС, "мають не більшу юридичну силу, ніж двосторонні угоди про гарантії безпеки". "Згідно з внутрішньою інформацією ЄС, лише сім країн-членів надали такі гарантії: Німеччина, Данія, Франція, Італія, Фінляндія, Нідерланди та Латвія", - ідеться у публікації.
"Ще сім країн ЄС відмовляються укладати двосторонні угоди з Україною щодо зобов'язань у сфері безпеки: Словаччина, Угорщина, Хорватія, Болгарія, Кіпр та нейтральні держави Ірландія, Австрія та Мальта. Швейцарія і Туреччина, які не входять до ЄС, також не хочуть погоджувати безпекову угоду з Києвом", - пише видання.
На саміті ЄС наприкінці червня 2023 року 27 держав-членів погодилися взяти на себе "майбутні безпекові зобов’язання" перед Україною. "Під час переговорів останніх місяців три нейтральні держави наполягали на тому, що ЄС, на відміну від окремих держав-членів, не повинен надавати гарантії безпеки, а лише брати на себе зобов’язання щодо безпеки. З точки зору цих країн, зобов'язання є менш обов'язковими, ніж гарантії", - вказує видання.