Відстрочка від мобілізації з 1 вересня - які нові правила бронювання запрацюють в Україні

В Україні з 1 вересня 2026 року почне діяти черговий етап оновлених правил бронювання військовозобов’язаних. Йдеться про зміни, передбачені постановою Кабінету Міністрів №692 від 30 травня 2026 року та скориговані подальшими рішеннями уряду. Як нові правила втілять в життя та кого вони стосуватимуться, розібрався УНН.

Бронювання по-новому з 1 вересня: що зміниться для працівників і роботодавців

Зміни стосуватимуться насамперед зарплатних вимог до заброньованих працівників, обліку сумісників та людей, які вже мають відстрочку від мобілізації з інших підстав.

Водночас частина нових правил почала діяти ще влітку. Наприклад, підвищення зарплат для визнання підприємств критично важливими застосовується вже під час отримання або підтвердження такого статусу.

Зауважимо також, що оновлення відбуваються на тлі перегляду критеріїв, за якими підприємства, установи та організації визнають критично важливими для економіки та забезпечення життєдіяльності населення. У самому Кабміні пояснюють реформу необхідністю зробити бронювання точнішим, скоротити можливості для маніпуляцій і забезпечити баланс між потребами економіки та мобілізаційними потребами держави.

Що саме зміниться з 1 вересня для українців

Однією з головних змін стане нова зарплатна вимога до військовозобов'язаних працівників критично важливих підприємств. Постановою №692 уряд підвищив відповідний показник із 2,5 до трьох мінімальних заробітних плат.

У 2026 році йдеться про 25 тис 941 грн на місяць. Важливо, що враховується нарахована заробітна плата, тобто сума до сплати податків.

Як ми акцентували вище, щодо середньої зарплати працівників підприємства вже застосовується при визначенні або підтвердженні критичності, а з 1 вересня відповідна "планка" діятиме і щодо щомісячної зарплати конкретних заброньованих працівників у період дії бронювання. Виняток передбачили для критично важливих підприємств та установ, які розташовані та фактично працюють на територіях можливих або активних бойових дій, а також на визначених законодавством тимчасово окупованих територіях, щодо яких не встановлено дату припинення відповідного статусу. Для них зберігається нижчий поріг у 2,5 мінімальної зарплати, що у 2026 році становить 21 тис  617 грн 50 коп. В офіційних роз'ясненнях суму округлюють до 21 тис 618 грн.

При цьому нові зарплатні правила мають винятки. Зокрема, Мінекономіки окремо наголошувало, що зміни щодо розміру нарахованої середньої зарплати працівників не поширюються на державні та комунальні підприємства.

Як рахуватимуть сумісників і працівників з іншою відстрочкою

Ще одна принципова зміна стосується визначення загальної кількості військовозобов'язаних, від якої залежить доступний підприємству обсяг бронювання.

З 1 вересня військовозобов'язані працівники, які вже мають відстрочку від мобілізації з інших підстав, передбачених статтею 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також працівники, які працюють за сумісництвом на іншому критично важливому підприємстві чи в критично важливій установі, враховуватимуться у загальній чисельності військовозобов'язаних лише за одним місцем роботи. Після липневого коригування правил таким місцем визначили підприємство, на якому чоловік чи жінка пропрацювали найдовше.

Окремо підкреслимо, що нові правила не встановлюють загальної заборони на бронювання сумісників. Мінекономіки прямо роз'яснює: військовозобов'язаний може бути заброньований підприємством, де працює за сумісництвом, якщо саме це підприємство враховує його при визначенні свого ліміту. Головний принцип полягає в тому, щоб одна й та сама людина не збільшувала базу для розрахунку бронювання одночасно в кількох роботодавців.

Що буде зі статусом критично важливих підприємств

Постанова №692 передбачила перехідний період для підприємств, які вже мали статус критично важливих. Спочатку встановили, що рішення про критичність, чинні на момент набрання постановою чинності, діятимуть у межах строку, на який їх видали, але не довше 1 вересня 2026 року.

Одночасно центральні органи виконавчої влади, інші уповноважені державні органи та військові адміністрації отримали завдання переглянути власні галузеві та регіональні критерії критичності. Мета такого перегляду - щоб статус отримували підприємства, діяльність яких справді має суттєве значення для економіки, життєдіяльності населення або оборони.

Однак у липні уряд додатково скоригував перехідний механізм. Для підприємств, які у встановлений строк подали необхідні документи щодо середньої зарплати та податковий розрахунок, передбачена можливість збереження раніше отриманого рішення про критичність протягом строку, на який його ухвалили. Тому 1 вересня не означає, що статус втратять усі підприємства, які мали його раніше.

Тому робітникам варто орієнтуватися на чинність рішення про критичність конкретного роботодавця та власного бронювання. Самостійно подавати документи для підтвердження критичності працівнику не потрібно, цим займається підприємство. Однак Мінекономіки рекомендує працівникам перевіряти актуальність військово-облікових даних і заздалегідь уточнювати у роботодавця стан бронювання.

Які підприємства можуть отримати статус критично важливих

Базові критерії визначає Постанова Кабміну №76. За загальним правилом підприємство повинно відповідати щонайменше трьом встановленим критеріям, хоча для окремих категорій законодавство передбачає спеціальні умови.

Серед критеріїв залишається значний обсяг сплачених податків, зборів, платежів та ЄСВ. За звітний податковий рік їх загальна сума має перевищувати еквівалент 1,5 млн євро. Інший критерій передбачає надходження в іноземній валюті, крім кредитів і позик, на суму понад 32 млн євро за звітний податковий рік.

Також враховуються стратегічне значення підприємства для економіки та безпеки держави, його важливість для певної галузі національної економіки або територіальної громади, відповідність зарплатному критерію та інші визначені урядом умови.

Окремим критерієм залишається статус резидента Дія.City. Водночас сам факт відповідності одному критерію в більшості випадків ще не означає автоматичного набуття критичності: підприємство має відповідати необхідній сукупності умов та отримати відповідне рішення уповноваженого органу.

Як працює бронювання через "Дію"

Після того, як підприємство отримало право на бронювання працівників, списки військовозобов'язаних подають в електронному вигляді через портал адміністративних послуг "Дія". Керівник, підписант або уповноважена особа авторизуються за допомогою електронного підпису юридичної особи, зазначають працівників, яких необхідно забронювати, перевіряють сформовану заяву та підписують її.

Далі відомості перевіряють за державними реєстрами. Результат надходить до особистого кабінету заявника, а заброньований працівник може побачити актуальний статус у застосунку "Резерв+" та сформувати електронний військово-обліковий документ.

Крім того, на сторінці послуги "Бронювання працівників" на сайті адміністративних послуг "Дія" зазначають, що для критично важливих компаній та установ строк опрацювання становить до трьох днів, а для державних органів - до одного дня.

Для продовження вже чинного бронювання працює окрема електронна послуга. Вона дозволяє продовжити бронювання без попереднього анулювання, якщо зберігаються необхідні умови. Для цієї процедури "Дія" вказує строк опрацювання до 24 годин.

Кому можуть відмовити у бронюванні

Самого бажання роботодавця залишити конкретного спеціаліста недостатньо. Підприємство повинно мати чинне право на бронювання, а працівник відповідати вимогам, які система може перевірити за державними реєстрами.

Проблеми можуть виникнути, зокрема, якщо вичерпано доступний підприємству ліміт, інформація про трудові відносини не підтверджується, працівник не відповідає зарплатній вимозі, якщо вона поширюється на відповідну категорію, або відомості у державних реєстрах не дозволяють провести бронювання.

Фізичні особи-підприємці не можуть забронювати самі себе лише на підставі статусу ФОП. Мінекономіки зазначає, що Закон "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" такого механізму не передбачає.

Так само бронювання за правилами для працівників передбачає наявність трудових відносин. Цивільно-правовий договір сам собою не прирівнює виконавця до працівника підприємства для цілей такого бронювання. Водночас варто пам'ятати, що порядок бронювання не встановлює універсальної заборони лише через військово-облікову спеціальність працівника.

Коли бронювання можуть анулювати

Відстрочка, яку отримала "заброньована" підприємством людина, не безстрокова.  Вона пов'язана як зі статусом роботодавця, так і з трудовими відносинами конкретного працівника.

Законодавство передбачає підстави для анулювання бронювання, зокрема у випадках припинення роботи працівника на відповідному підприємстві, втрати підприємством підстав для бронювання або завершення строку, на який була надана відстрочка. Окрема електронна послуга дозволяє роботодавцю подати заяву про анулювання бронювання через "Дію". Після опрацювання інформація оновлюється і в "Резерв+".

Що потрібно зробити роботодавцям і працівникам до вересня

Для бізнесу головне завдання напередодні 1 вересня - перевірити чинність рішення про критичність, правильність відомостей про працівників, доступний обсяг бронювання та відповідність зарплатним вимогам. Окремої уваги потребують працівники, які одночасно працюють у кількох компаніях або вже мають законну відстрочку від мобілізації з іншої підстави.

Працівникам, своєю чергою, не потрібно самостійно підтверджувати статус підприємства. Однак доцільно перевірити свої військово-облікові відомості та актуальний статус у "Резерв+", а також уточнити у роботодавця, чи залишається чинним рішення про критичність і на який строк оформлено бронювання.

Ще раз наголосимо, що 1 вересня 2026 року система бронювання не запускається заново, але завершується важливий етап її перебудови. Найпомітнішими для працівників і роботодавців стануть посилений зарплатний критерій та новий порядок врахування сумісників і військовозобов'язаних, які вже мають іншу законну відстрочку. Для бізнесу це означає жорсткішу перевірку даних, а для працівників — більшу залежність чинності бронювання від коректної інформації у державних реєстрах та дотримання роботодавцем установлених вимог.

Нагадаємо

Раніше ми писали про те, що оборонні підприємства до 10 серпня мають подати документи для підтвердження статусу критично важливих.