Україна та Польща розглядають можливість проведення одного з наступних ЧС - що кажуть у Мінспорту
Київ • УНН
Україна й Польща вивчають можливість спільної заявки на ЧС у 2040-х роках. Офіційних переговорів немає, планування можливе після війни.

Україна та Польща розглядають можливість спільної заявки на проведення чемпіонату світу з футболу, однак офіційних переговорів щодо цього наразі не ведуться. У Міністерстві молоді та спорту наголосили, що слова міністра Матвія Бідного про потенційне проведення турніру стосувалися лише довгострокової перспективи після завершення війни та відновлення безпеки, передає УНН.
Деталі
Видання Politico опублікувало матеріал з посиланням на міністра молоді та спорту Матвія Бідного, у якому міністр заявив, що Україна та Польща розглядають можливість спільної заявки на проведення Чемпіонату світу.
Найближча вільна дата проведення Чемпіонату світу з футболу - десь у 2040-х роках, тому нам потрібно планувати цю перспективу прямо зараз
Водночас у пресслужбі Міністерства молоді та спорту журналісту УНН повідомили, що Україна не веде жодних офіційних перемовин чи консультацій із польською стороною щодо подачі спільної заявки на проведення ЧС з футболу.
У міністерстві зазначили, що під час інтерв'ю журналістка Politico запитувала про післявоєнне майбутнє та потенційні амбіції України щодо проведення великих турнірів.
У відповіді Матвій Бідний наголосив, що сьогодні першочерговим завданням для держави є перемога у війні та безпека громадян.
Україна має досвід проведення міжнародних турнірів світового рівня, зокрема Євро-2012 у партнерстві з Польщею. Після досягнення справедливого миру та відновлення безпеки наша країна буде готова знову приймати масштабні спортивні події. Однак роздуми про далеку перспективу є виключно довгостроковим баченням, а не операційним планом. Сьогодні зусилля Мінмолодьспорту зосереджені на критично важливих завданнях: підтримці атлетів і ветеранів, відстоюванні наших інтересів на міжнародній спортивній арені, а також створенні доступних умов для фізичного й ментального відновлення українців. Проведення чи планування масштабних турнірів можливе лише після забезпечення стабільного миру та безпеки. Обговорення конкретних заявок чи операційних планів під час активних бойових дій є передчасним
Доповнення
Україна разом з Польщею у 2012 році проводила спільний Чемпіонат Європи. Право на проведення ЧЄ-2012 було надане двом країнам у квітні 2007 року.
На підготовку до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 країни-господарі витратили набагато більше грошей, ніж господарі попередніх турнірів через гіршу, порівняно з західноєвропейськими попередниками, інфраструктуру міст-господарів і країн загалом (стадіони, готелі, дороги).
Україна станом на кінець 2011 року витратила близько 115–140 млрд гривень на підготовку до чемпіонату Європи. Польща, за деякими оцінками, на проведення турніру витратить до 80 млрд злотих (близько 20 млрд євро).
Також після затвердження України як країни-господаря фінальних матчів з’ясувалося, що нові стадіони, які поспіхом збудували для них, мають недоліки в проектуванні та не відповідають сучасним вимогам. Як з’ясувалося, бюджетні кошти виділялися будівельним компаніям на їхнє будівництво в обмін на суттєві знижки для чиновників, які займалися розподілом фінансових коштів.
Через затримки у будівництві стадіонів (особливо НСК "Олімпійський" у Києві та стадіону у Львові), а також інфраструктури (аеропорти, дороги), УЄФА кілька разів погрожувала відібрати право проведення турніру або зменшити кількість приймаючих міст.
Вартість реконструкції НСК "Олімпійський" та будівництва стадіону у Львові зросла в кілька разів порівняно з початковими планами, що викликало хвилю критики в Україні щодо розкрадання бюджетних коштів.
Нагадаємо
Російські окупанти з початку війни пошкодили або зруйнували в Україні 88 стадіонів, з яких - 14 знищено повністю. Прямі збитки, завдані спортивній інфраструктурі, оцінюються у 4 млрд доларів.
З початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україні понівечено чи зруйновано вщент 930 об’єктів спортивної інфраструктури. Найбільше у Херсонській, Харківській та Луганській областях.



