У МОЗ забули, які ліки внесли до ТОП-100 і не змогли пояснити, чому до переліку увійшов клофелін

У Міністерстві охорони здоров’я не можуть чітко пояснити, які саме препарати увійшли до списку ТОП-100 лікарських засобів, на які з 1 березня мала бути знижена ціна на 30%. Це стало очевидним під час закритої наради під головуванням заступниці голови Офісу Президента Ірини Верещук, пише УНН з посиланням на поінформованого співрозмовника, який був присутній на цьому заході.

Питання до МОЗ виникло після того, як один з учасників наради звернув увагу: до переліку ТОП-100 чомусь увійшов клофелін — препарат, ефективність і доцільність якого в сучасній медицині викликає запитання. Ірина Верещук висловила сумнів, що це дійсно необхідний і популярний препарат, який мав би бути серед пріоритетних для зниження ціни.

Заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов не зміг точно пояснити, чому саме цей препарат потрапив у список, і взагалі заявив, що "не пам’ятає" повного переліку ТОП-100. У відповідь на уточнюючі запитання він намагався виправдатися тим, що МОЗ формував цей список на основі даних Proxima Research.

Однак цю інформацію спростував представник компанії Proxima Research, який був присутній на нараді. Він прямо заявив, що аналітики компанії не були залучені до формування списку ТОП-100, однак готові провести незалежний аналіз, щоб зʼясувати, чи відповідає чинний список реально популярним лікам на українському ринку.

У відповідь на це у МОЗ продовжили наполягати, що саме аналітичні дані Proxima стали основою для формування переліку. 

Після цього слово взяли представники фармвиробників і спробували пояснити ситуацію тим, що до списку могли потрапити непопулярні препарати лише тому, що частина популярних в Україні препаратів є імпортними.

Ірина Верещук попросила представника Proxima сформувати список реально популярних ліків серед українців і пообіцяла показати його Президенту Володимиру Зеленському.

Нагадаємо

У лютому Кабмін ухвалив постанову №168, що передбачає нові правила регулювання фармацевтичного ринку. Зокрема, було запроваджено обмеження націнок на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки для всіх лікарських засобів, а не лише для окремих категорій. Окрім того, постановою заборонено рітейлу укладати маркетингові угоди з фармвиробниками, які давали можливість аптекам робити знижки для пацієнтів, впроваджувати соціальні проєкти і проводити навчання фармацевтів.

Метою постанови було зниження цін на лікарські засоби та підвищення їхньої доступності для населення. Водночас пацієнтські організації застерігали, що надмірне регулювання може призвести до дефіциту ліків, закриття аптек у малих містах і селищах, а також припинення роботи соціальних програм підтримки пацієнтів.

Як повідомили УНН в Державній регуляторній службі, попри те, що ця постанова КМУ регуляторна, вона не проходила їхню експертизу. Там наголосили, що це є порушенням Закону про регуляторну політику.