У МОЗ розповіли, в яких випадках лікар може відмовити пацієнту в лікуванні

Як повідомили у МОЗ, лікар має право відмовитися від ведення пацієнта, якщо той не виконує медичних приписів і при цьому нічого не загрожує життю пацієнта чи здоров’ю людей, які його оточують.

Усі порушення мають бути зафіксовані і задокументовані, а задовільний стан здоров’я пацієнта підтверджений. Наприклад, якщо пацієнт порушує призначений режим, лікар має обов’язково фіксувати у карті, листку непрацездатності, іншій медичній документації вид порушення - несвоєчасна явка на прийом, алкогольне, наркотичне, токсичне сп'яніння під час лікування, вихід на роботу без дозволу лікаря, “втеча” зі стаціонарного лікування тощо.

Також відмова можлива у випадку, коли пацієнт порушує правила внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я і при цьому нічого не загрожує життю пацієнта чи здоров’ю людей, які його оточують.

При цьому в прес-службі відомства зауважили, що лікар не несе відповідальності за здоров’я пацієнта, якщо той відмовляється від медичних приписів або порушує встановлений для нього режим.

Крім того, якщо лікар чи медзаклад не може забезпечити відповідне лікування (немає потрібного обладнання, відділення, профіль лікарів не відповідає захворюванню), лікарі мають рекомендувати пацієнту звернутись до медзакладу, де він отримає необхідну медичну допомогу, або направити у такий медзаклад.

Як підкреслили в МОЗ, у невідкладних випадках, коли є реальна загроза життю людини, медики можуть і мають надавати таку допомогу без згоди пацієнта чи його законного представника. Також лікар не може відмовити у наданні медичної допомоги пацієнту, якщо знає, що така відмова може призвести до тяжких наслідків для пацієнта чи навіть його смерті.

Порушення лікарем цих норм карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до двох років – у випадку з тяжкими наслідками, і обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого – у випадку смерті пацієнта.

Так само карається неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (Кримінальний кодекс України, статті 139, 140).

Нагадаємо, найбільш неефективне використання державних коштів відбувається, зокрема, при лікуванні українців за кордоном.