У Франції сьогодні перший тур виборів парламенту: чим ризикує Макрон

Деталі

Після виборів президента французьких громадян знову очікують на дільницях 12 (перший тур) та 19 червня (другий тур) для голосування на виборах парламентських. У два тури вони мають обрати 577 депутатів Національних зборів, нижньої палати парламенту, яка відіграє ключову роль в ухваленні законів. Парламентська більшість також визначає склад уряду країни на чолі із прем'єр-міністром.

Для президента Франції результати парламентських виборів мають вирішальне значення: він набуває всієї повноти влади лише в тому випадку, якщо його партія має більшість у Нацзборах. Інакше главі держави доводиться призначати прем'єра та уряд зі складу опозиційної йому парламентської більшості. Ситуації "співіснування" президента та уряду з різних партій виникали двічі в історії П'ятої Республіки, щоправда, вже у віддаленому минулому. Проте ризик повторення ситуації "співіснування", закладений у самій конструкції політичної системи, залишається і цього року про нього у Франції говорять цілком серйозно.

Суперники: партії та блоки на виборах парламенту

Головними суперниками на нинішніх парламентських виборах у Франції називають блок прихильників Макрона та єдиний фронт лівих партій. "Макроністи" сподіваються зберегти правлячу більшість ще на п'ять років. Бажано більшість абсолютна – не менше 289 депутатів.

Для лівих, яким вдалося створити передвиборчий альянс вперше з 1997 року, завдання максимум — вирвати владу у блоку Макрона, змусивши президента співіснувати з урядом, який йому опозиційний. Завдання щонайменше — стати першою опозиційною силою в Нацзборах на противагу "макроністам".

Крайні праві Марін Ле Пен розраховують радикально наростити своє представництво у парламенті — до десятків депутатів (проти нинішніх семи). Завдання мінімум — отримати право сформувати власну фракцію, для чого необхідно щонайменше 15 депутатів.

Загроза історично низької явки

Нині у списках виборців у Франції — понад 47,8 мільйона громадян. Явка на парламентських виборах традиційно нижча, ніж на виборах президента. Загальна тенденція останніх років – зниження активності виборців на виборах усіх рівнів.

У квітні Емманюеля Макрона переобрали на другий президентський термін за історично низької явки: 73,7% у першому турі і 72% — у другому. У 2017 році явка на виборах президента становила 77,8 та 74,5%. У минулому главу французької держави обирали, як правило, близько 80 відсотків громадян.

На виборах парламенту соціологи прогнозують рекордно низьку явку в першому турі — від 44 до 48 відсотків.

Попередній рекорд неявки виборців було зафіксовано п'ять років тому.