Том Генкс вперше публічно висловився щодо гучних мемуарів його доньки, в яких вона розповіла про сімейне насилля
Київ • УНН
Актор вперше прокоментував мемуари доньки, в яких вона розповіла про насильство в дитинстві. Генкс пишається її відвертістю та сміливістю торкнутися болючих тем.
Після публікації сенсаційних мемуарів доньки Елізабет Енн Генкс, у яких вона описала емоційне та фізичне насильство в дитинстві, голлівудський актор Том Генкс вперше публічно висловився.
Актор підтримав її відкритість, назвав книгу "гордістю" та похвалив за чесність і літературну сміливість, не заперечуючи зізнань жінки.
Про це пише УНН із посиланням на Pagesix.
Деталі
Том Генкс публічно прокоментував відверті мемуари своєї доньки Елізабет Енн Генкс, у яких вона розповіла про своє важке дитинство та ймовірне насильство з боку матері Саманти Льюїс.
У розмові з Access Hollywood під час прем’єри фільму "Фінікійська схема", актор заявив, що пишається її відвертістю.
Це гордість, бо, я думаю, вона ділиться цим зі мною, вона дуже відкрито розповідала про процес"
Генкс також відзначив глибину саморефлексії доньки та її готовність торкнутися болючих тем.
"Я не здивований, що моя донька мала достатньо здібностей, а також цікавість, а також, я б сказав, можливо, здатність "вистрілити собі в ногу", щоб дослідити цю річ, щодо якої, на мою думку, вона була неймовірно чесною", - додав він.
Про що розповідає книга доньки Тома Генкса У своїй книзі "10: Мемуари про сім’ю та відкриту дорогу" Елізабет розповідає про переїзд до Сакраменто після розлучення батьків, складні стосунки з матір’ю, проблеми з психічним здоров’ям Саманти Льюїс і насильство.
Вона штовхала мене, трясла, смикала за волосся і раз чи два замкнула в шафі… вона сказала мені, що в її шафі ховаються чоловіки, які чекають, поки ми заснемо, щоб вийти та зробити жахливі речі
Вона детально розповіла про свій спосіб життя у матері, розказавши, що їй ніколи не казали чистити зуби, і "їжі було або багато, або взагалі нічого". Елізабет також стверджувала, що Льюїс обговорювала із нею свої викидні та припускала, що донька "приєднається до них у вічній невизначеності".
У книзі також зазначено, що коли Елізабет навчалася у сьомому класі, вона переїхала до Лос-Анджелеса до батька, після того, як "емоційне насильство з боку її мами перетворилося на фізичне насильство".