Справа проти експосадовця МОУ Лієва про кулемети: зброя була прийнята без зауважень від військових-зброярів

У справі про нібито браковані кулемети, у якій нещодавно оголосили про підозру колишньому посадовцю Міноборони Олександру Лієву, арештовані 226 одиниць зброї, з яких неякісними визначено близько 80. Проте, за умовами господарського контракту, за яким МОУ їх закупило, постачальник зобов’язаний забезпечити ремонт чи заміну несправної техніки, як, власне, відбувається у подібних правовідносинах. УНН в матеріалі розбирався, чому кулемети не ремонтують і не відправляють на фронт.

Лієв стверджує, що всі умови підписання акту приймання-передачі кулеметів були дотримані. Цей акт про якість і кількість поставленого озброєння, за його словами, підписали пʼятеро військових-фахівців з озброєння.

Власне, це підтверджено й у відповідному акті приймання-передачі, копія якого є в розпорядженні УНН: "Під час перевірки якісного стану встановлено, що крупнокаліберні кулемети КПВТ 14,5 мм в кількості 26 одиниць укомплектованими згідно формуляра виробу; кулемети ДШКМ 12,7 мм в кількості 200 одиниць укомплектовані згідно формуляру виробу та своїм технічним станом відповідають 1 категорії без зауважень згідно сертифікату якості". 

Деталі

Ще у березні 2022 року МОУ уклало контракт на постачання кулеметів, його підписав тогочасний директор департаменту військово-технічної політики. Однак, постачання затягнулося. У серпні, через півроку після оплати контракту, на цю посаду тимчасово виконуючим обовʼязки призначили Олександра Лієва і він почав вимагати постачальника надати необхідні документи і озброєння. Лише у грудні, після того, як були надані всі необхідні документи, він підписав Акт приймання-передачі 226 кулеметів за державним контрактом. Згодом, від військових почали надходити скарги на певну частину кулеметів.

Як пояснив у коментарі УНН юрист Сергій Лапутько, закупівлі озброєння Міністерством оборони України є по суті господарськими контрактами, а це означає, що оборонне відомство у таких випадках захищене  господарським законодавством. У випадку постачання неякісної техніки передбачено такі варіанти відшкодування збитків:

●        ремонт поставленої техніки;

●        заміна товару;

●        повернення коштів із врахуванням штрафних санкцій за порушення умов договору.

Юрист наголошує, що такі ситуації непоодинокі, і господарські суди часто ухвалюють рішення на користь Міністерства оборони, змушуючи постачальників виконувати зобов’язання.

"Міністерство оборони тут в якості, можна так сказати, обслуговуючого суб'єкта військових. Я б так це сформулював, тому що: військові кажуть - нам треба, Міністерство оборони шукає, везе і привозить у військову частину, і каже ось, наприклад, міна 120. Військові її дивляться, проводять випробування, пишуть свої рекламації, якщо є зауваження. Якщо немає, вони їх приймають, якщо є зауваження до цих боєприпасів, вони звертаються до Міноборони, щоб озброєння чи боєприпаси повернули або замінили", - зазначив Лапутько.

Кримінальне провадження щодо постачання неякісних кулеметів розслідується ще з 2023 року і весь цей час 226 кулеметів арештовані. Постає питання, чому їх не ремонтують або не замінюють за умовами контракту? Навіщо їх тримати арештованими?

Відповідь на це питання насправді може лежати на поверхні, адже якщо кулемети за контрактом відремонтують, замінять або повернуть за них кошти, то і кримінального провадження не буде.

Через арешт 226 кулеметів процес вирішення проблеми затягується. Замість того, щоб кулемети якнайшвидше виконували свої функції у ЗСУ, вони залишаються арештованими, а під час війни кожен день зволікання - це втрати на фронті.

Чи дійсно арешт є виправданим, якщо існують механізми вирішення таких ситуацій у межах господарського законодавства? Відповідь на це запитання має дати не лише слідство, але й громадськість, яка має право знати, чому зброя залишається непридатною до використання тоді, коли вона потрібна найбільше.