Слідство виявило майже 345 млн грн збитків від злочинів ексдепутата-вбивці та агента фсб Шепелева - ОГП

Колишній народний депутат, якого звинувачують у державній зраді, роботі на російське фсб, серії замовних вбивств банкірів Олександр Шепелев своїми злочинами, скоєними у 2009 році, завдав збитків на майже 345 млн грн. Про це повідомив Офіс Генерального прокурора у відповідь на запит УНН.

 За результатами розгляду Вашого запиту про надання інформації повідомляємо про наступне: загальна сума встановлених досудовим розслідуванням збитків, завданих внаслідок вчинення у 2009 році зазначеною у запиті особою інкримінованих правопорушень, складає 344 864 292,12 гривні 

В ОГП нагадали, що щодо Шепелева вступили в законну силу два вироки судів. Зокрема, йдеться про вирок Деснянського районного суду міста Києва від 7 серпня 2020 року, яким ексдепутата засуджено за ч. 1 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) та ч. 2 ст. 393 КК України (втеча з місця позбавлення волі або з під варти, вчинена повторно) до 7 років позбавлення волі. Цей вирок був винесений у справі про його втечу із Лукʼянівського СІЗО за допомогою підкупу охорони.

Також набрав законну силу вирок Оболонського районного суду м. Києва від 3 серпня 2022 року, яким Шепелева визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, п. 6, 11,12 ч. 2 ст. 115 КК України (організація замовного вбивства групою осіб з корисливих мотивів). Ексдепутата засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.

"Під час досудового слідства у кримінальних провадженнях за підозрою екснардепа та його дружини (Галини Шепелевої, яку підозрюють як і її чоловіка у розкраданні коштів "Родовід Банку" – ред.) на нерухоме майно та грошові кошти останніх, а також третіх осіб арешти накладались. Орієнтовна вартість арештованого майна перевищує розмір завданих державі збитків та у повному обсязі може забезпечити заявлені у кримінальних провадженнях позови", - додали в Офісі генерального прокурора.

Зазначається, що Шепелев під час досудового розслідування та судового розгляду вину в інкримінованих йому правопорушеннях не визнавав, та дій, спрямованих на повернення коштів для відшкодування спричинених ним збитків не вчиняв. В Офісі Генпрокурора також зазначили, що під час досудового розслідування були арештовані легалізовані Шепелевим внаслідок скоєння злочинів кошти на рахунках компаній нерезидентів, кінцевим власником яких він є.

Водночас, у прокуратурі додали, що наразі у судах Києва та Київської області слухається пʼять кримінальних справ за обвинуваченням Олександра Шепелева. Крім того, Вищий антикорупційний суд розглядає кримінальне провадження від 28 серпня 2013 року за обвинуваченням Шепелева у вчиненні злочинів, передбачених ч. З ст. 27, ч. 5 ст. 191, (організація привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем групою осіб в особливо великих розмірах) та ч. З ст. 27, ч. З ст. 209 КК України (організація легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом групою осіб в особливо великих розмірах).

Нагадаємо

Раніше стало відомо, що прокурор Вікторія Оршавська подала до ВРП скаргу  на суддів Верховного суду В’ячеслава Маринича, Володимира Короля та Аллу Макаровець, які розглядали касацію у справі Шепелева щодо втечі з-під варти, й 6 липня 2023 року змінили йому вирок судів попередніх інстанцій, чим майже випустили Шепелева на волю. За автоматичним розподілом, скаргу по справі Шепелева розглядатиме перша в історії суддя-член ВРП, яка воює на фронті проти рф Олена Ковбій.

Зокрема, колегія Верховного суду вирішила закрити один з епізодів справи, який стосувався підкупу, через на їхній погляд недостатню кількість доказів. Крім того, судді суттєво зменшили строк відбування покарання Шепелева, зарахувавши йому термін перебування в СІЗО рф з 19 березня 2015 року по 8 липня 2016 року. Тоді російські правоохоронці затримали його за екстрадиційним запитом України.

Поки нібито вирішувалося питання його видачі Україні, Шепелев активно співпрацював із фсб рф і повинен був знаходитися в слідчому ізоляторі. Через рік росія все ж відмовилася видати нардепа-втікача українському правосуддю, посилаючись на загрози власній національній безпеці.

Колегія Верховного суду також скористалася "законом Савченко" і зарахувала Шепелеву у строк відбування покарання його перебування в СІЗО по обвинуваченню в інших справах.

Таким чином, за рішенням касаційної інстанції Шепелев повністю відбув покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 7 серпня 2020 року.

Крім того, через закриття епізодів про підкуп майно екснардепа по саме цьому епізоду не конфісковуватимуть. Експерти, опитані УНН раніше ставили під сумнів об’єктивність рішення Верховного суду, відверто говорячи про корупційну складову.

Зокрема, на думку голови правління Фундації DEJURE Михайла Жернакова, судді Верховного суду могли отримати грошову винагороду за таке рішення. Політичний аналітик Олександр Кочетков вважає, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повинне перевірити доброчесність суддів, які винесли таке рішення по справі Шепелева.