Поправки до законопроєкту №11493. Обмеження для дистриб'юторів до 20% може залишити аптеки без ліків – президент АВЛУ

Поправки до законопроєкту №11493 про квотування поставок ліків та відміну знижок для аптек викликали хвилю обурення серед представників української фармацевтичної спільноти. Профільні асоціації попереджають, що запропоновані зміни про значні негативні наслідки для фармацевтичної галузі та суспільства загалом: погіршення доступності медпрепаратів та їхнє суттєве подорожчання.

Президент Асоціації "Виробники ліків України" Петро Багрій розповів агентству УНН, які ризики несуть запропоновані нововведення та як можна уникнути катастрофічних наслідків.

-        Проти поправок до законопроєкту активно виступила фармспільнота. Чи вважаєте ви, що пропоновані зміни є загрозою для стабільності фармацевтичного ринку України? Як, на вашу думку, пропозиція створити єдиний державний електронний каталог з управління торговими націнками та обов’язковим включенням усіх препаратів до нього може вплинути на доступність ліків для населення, особливо у віддалених регіонах?

Я вбачаю величезну загрозу в поправці щодо електронного каталогу. Фактично, змінюється правовий статус Державного реєстру лікарських засобів з нормативного документу на інформаційно-комунікаційну систему. Це прогресивний і прекрасний інструмент, але, на жаль, недосконалий і не зможе працювати і задовільнити роботу всього ринку. Якщо сьогодні наявні 20 тисяч аптек в щоденному режимі будуть звертатися до цього каталогу і через нього оформляти свої закупівлі, і це щоденно десятки тисяч найменувань лікарських засобів, така інформаційно-комунікаційна система з цим не впорається. Пропускна здатність цієї   системи недостатня, щоб забезпечити сталу роботу ринку. В цьому є проблема величезна.

-        Тобто це може вплинути на доступність ліків для населення?

Так, безумовно, просто аптеки завтра лишаться без ліків, тому що вони не зможуть їх отримати, якщо будуть винятково через такий каталог закуповувати. Оскільки з тією кількістю запитів, які прийдуть в цей каталог, сама система не впорається. Спочатку потрібно створити каталог, протестувати його, забезпечити його нормальну роботу, а тільки після цього вже можна говорити про закупівлю, забезпечення роботи через нього аптек.

Також я категорично проти впровадження поправки щодо паралельного імпорту. Тому що ми, як вітчизняні виробники, сьогодні також виходимо на інші ринки, конкуруємо там. Ніхто нам не створює спрощені моделі реєстрації, забезпечення якості та умов торгівлі. Здається дивним, що на тлі розвитку вітчизняної фармацевтики  створюються  спрощені моделі для всього світу, а нас скрізь в чергу ставлять. Я розумію, наприклад, Польща відкриває  для нас спрощену модель входу на польський ринок, ми для їхніх ліків відкриваємо спрощену модель на українському ринку. Тому це win-win. Якщо ми хочемо будувати власну економіку, податки платити, мати й зберігати робочі місця, розвивати фармацевтичну промисловість ми маємо дбати про благоустрій власної держави, а не так, що ми віддали свій ринок повністю, а наші виробники мають закрити виробництво. Ми категорично проти. Ми сьогодні витрачаємо на реєстрацію час, кошти, ресурси своїх лікарських засобів в Україні, а іноземці приходять на наш ринок безкоштовно і без реєстрації. Ви розумієте, що це не рівні умови? Це нонсенс. Такої практики немає ніде в світі. Ми хотіли б, якщо ми рухаємося в Європу, імплементувати й вповаджувати європейські підходи в Україні. Тоді це буде справедливо і конкурентно та створюватиме нормальний клімат для бізнесу, в тому числі інвестиційний, і це є гарантією, запорукою того, що наші пацієнти будуть мати якісні, ефективні, доступні ліки.

Щодо поправки про врегулювання маркетингових договорів, то ми за європейське регулювання.

- Як ви оцінюєте пропозицію встановити обмеження у 20% для дистриб'юторів на закупівлю від одного виробника? Чи можете детальніше пояснити, як це вплине на виробників, аптеки та кінцевих споживачів?

Сьогодні так сталося на нашому ринку, що два дистриб'ютори мають домінуюче становище, вони контролюють 80% ринку. Так сталося. Звичайно, ми за те, щоб дистриб'юторів було більше, чим більше дистриб'юторів, тим більша конкуренція і менший їхній необґрунтований чи неконкурентний вплив на ринок.

Якщо ми сьогодні обмежимо в один день, наприклад, з 1 січня до 20% одному виробнику, одному дистриб'ютору, то що робити з рештою нашої продукції, яку ми виробимо? Куди дівати 60%? На жаль, діючі менші дистриб'ютори просто не здатні будуть впоратися з тим потоком продукції і, відповідно, постраждають аптеки, які її недоотримують, а недоотримують аптеки, відповідно, недоотримує пацієнт. Тому це величезний ризик.

Якщо впроваджується такий механізм, то це має бути в цивілізований спосіб, з певним перехідним періодом часу, за допомогою, виключно, ринкових механізмів. Починати  обмежувати, можливо не одразу до 20%, а спочатку до 30% чи 35%. І поступово це зменшувати, щоб "виростити" дистриб'юторів. Адже новий дистриб'ютор завтра не з’явиться, оскільки, насправді, дистриб'ютор має інвестувати мільярди для того, щоб мати необхідні склади, програмне забезпечення, підготовлений персонал, обладнання, автомобілі, транспортні засоби. Причому не просто транспортні засоби, а сертифіковані, які можуть забезпечити холодовий ланцюг, завезти ліки без втрати їхніх властивостей. Це дуже важливо, адже ми говоримо про лікарські засоби, а  не про перевозку піску чи цегли.

- Деякі експерти говорять, що зміни до законопроєкту №11493 можуть призвести до монополізації ринку на користь окремих гравців? Чи погоджуєтесь ви з цим?

Навпаки, всі ці заходи, які ми обговорюємо, спрямовані на те, щоб демонополізувати ринок й досягти високої конкуренції. Ринок з високою конкуренцією є дійсно ефективним. Проте спосіб, в який це запропоновано, на жаль, призведе до проблем із забезпеченням пацієнтів лікарськими засобами. Уявіть собі, що ви дистриб'ютор. Ви сьогодні маєте долю на ринку 40%, вам обмежили її в 20%. Що ви зробите? Ви заберете з цих замовлень, з цього списку ваших клієнтів, самі "жирні шматочки", які обійдуться вам "малою кров'ю", скажімо так, найдешевше  і з мінімальними затратами. Ви поставите ці 20%, а решту, у віддалені аптеки в селах, де важка логістика, де йде війна, ви просто не повезете. Це природньо. І це зробить і один дистриб'ютор, і другий дистриб'ютор. А той новий, хто вийде на ринок, зіштовхнеться з тим, що йому лишиться… Ласі шматочки будуть забрані, а все, що незручне, далеко, дає загрози, дає ризики, дає неплатежі, йому прийдеться з тим працювати. Він і так неспроможний був працювати, а там ще з цими викликами він точно не впорається. І заручниками цього всього стануть звичайні клієнти, наші пацієнти, які не доотримають ліки у віддалених та проблемних регіонах.

- Чи вбачаєте ви у пропонованих змінах політичний підтекст або лобіювання інтересів окремих компаній? Якщо так, то які інтереси можуть стояти за цими ініціативами?

Я такого не бачу. Є сьогодні компанії, малі дистриб'ютори, які вважають, що є певна дискримінація відносно них… Можливо, тут дійсно треба урівняти, наприклад, умови відпуску лікарських засобів. Враховуючи, що це саме лікарські засоби і це соціально чутливі продукти - вони мають бути на рівних умовах незалежності від кількості продажів, об'ємів продажів. Вони, напевно, повинні бути для всіх учасників ринку одинакові. Тому, що аптека в селі, яка знаходиться у власності однієї особи, ніколи не отримає такі конкурентні умови, такі ж ціни на лікарські засоби, як мережа аптек. Люди, які знаходяться в селі, не винні в тому, що їм ця аптека потрібна, але в ній можуть бути вищі ціни. Тут держава, на мій погляд, має встановити свої вимоги, свою політику, так, щоб населення не було заручником такої ситуації.