Перейменування населених пунктів: УІНП дав розʼяснення як це повинно бути
Київ • УНН
КИЇВ. 30 червня. УНН. В Українському інституті національної памʼяті підготували листа до Національної комісії зі стандартів державної мови, в якому розʼяснили як уникнути помилкових підходів до перейменування населених пунктів. Зазначається що оприлюднений комісією список носить рекомендаційний характер і повинен бути узгоджений з істориками, передає УНН.
Деталі
Український інститут національної памʼяті підготував розʼяснення, на що слід звернути увагу, щоб осмислено виконувати вимоги Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та уникнути помилкових підходів, та спрямував його до Нацкомісії зі стандартів державної мови.
Зазначається, що закон визначає дві паралельні процедури щодо перейменування населених пунктів.
Одна процедура стосується населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики.
Процес перейменування таких населених пунктів розпочнеться 27 липня 2023 року. Громади, назви населених пунктів яких містять символіку російської імперської політики, матимуть пів року, щоб визначитися з новою назвою та надати пропозиції до Верховної Ради України. Далі їх розгляне парламент із урахуванням рекомендацій науковців.
Інша процедура стосується тих населених пунктів, назви яких потрібно привести у відповідність до стандартів української мови.
Саме до цієї, другої, процедури залучена Національна комісія зі стандартів державної мови, яку закон уповноважив до 27 червня 2023 року оприлюднити перелік таких назв населених пунктів та, свої рекомендації, яким чином ці назви змінити, щоб вони відповідали стандартам української мови.
Оприлюднені комісією переліки для всіх областей та Криму складаються з трьох частин:
Найбільш суперечливою є частина 3. Уже в її назві фіксується, що до неї включені населені пункти, назви яких лише гіпотетично можуть не відповідати нормам. Саме до цих переліків включені такі населені пункти, як Запоріжжя, чиї назви відповідають нормам української мови, але щодо яких укладачі переліків висловили припущення, що вони можуть стосуватися російської імперської політики.
До цієї частини включені й історичні назви, деякі з них відомі з XII–XIV століть. Наприклад, село Красне Броварського району Київської області (відоме з XIV ст.).
В УІНП також зазначили, що частина 3 переліків не містить рекомендацій щодо приведення назв у відповідність до стандартів мови. Натомість комісія запропонувала (не уточнено, кому саме) «обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку».
В УІНП наголосили, що закон не уповноважує комісію визначати, чи стосуються назви російської імперської політики. Насамперед, закон не забороняє назви, які лише співзвучні з тими, на які поширюються передбачені законом обмеження.
Це означає, що необхідно досліджувати походження назв, консультуватися з істориками, краєзнавцями перед тим, як включати їх до переліку на перейменування.
Доповнення
27 червня Національна комісія зі стандартів державної мови оприлюднила список із понад 1400 сіл, селищ та міст України, назви яких рекомендує змінити. Це викликало суспільний резонанс, адже до списку через можливу невідповідність назви лексичним нормам потрапили такі міста як Запоріжжя Партизанськe, Травнeвe, Дружнe тощо. Ексголова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович назвав таке рішення "нeдолугим".
Офісі Уповноваженого із захисту державної мови вважають, що цей перелік, має бути скасований та ухвалений новий. Цю думку підтримав міністр освіти та науки України Оксен Лісовий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Замість Московське - Київське: Рада змінила назву села у Сумській області
