Неефективне управління арештованим майном та корупційні ризики: проблеми АРМА в Україні

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) створене в Україні з метою забезпечення ефективного управління арештованим майном у межах кримінального провадження. У теорії, воно повинне сприяти збереженню вартості арештованого майна, однак на практиці діяльність Агентства часто критикують за неефективність та корупційні ризики, пише УНН.

АРМА повинне займатися управлінням арештованих та реалізацією конфіскованих  активів, що мають сумнівне або незаконне походження. Ідея полягає в тому, що Агентство зберігає економічну вартість активу до остаточного рішення суду щодо нього. Проте, аналізуючи останні гучні кейси АРМА, виникає враження, що Агентство стало заручником у руках невмілих управлінців.

Попри те, що рік тому в АРМА змінився керівник, і нова очільниця Олена Дума обіцяла провести низку змін, у звіті Агентства за 2023 рік ми все одно бачимо, що ключові сфери діяльності структури - розшук та управління арештованими активами - досі не показують прогресу. 

Останній рік неодноразово звучали нарікання і на неефективне управління активами після їхньої передачі в АРМА. Наприклад, були випадки, коли арештовані підприємства були за крок до припинення діяльності через відсутність належного управління.

Зокрема, із останніх яскравих прикладів невдалого управління арештованим майном є кейс "Моршинської". АРМА намагається передати активи компанії, арештовані через її звʼязок із підсанкційним російським олігархом Михайлом Фрідманом, її прямому конкуренту ТОВ "Карпатські мінеральні води". Акціонери IDS Ukraine, які володіють понад 50% акцій "Моршинської" і не потрапили під санкції, вважають, що виробник "Карпатської джерельної" не зацікавлений у збереженні та примноженні цього активу. "Єдиною метою може бути привласнення, послаблення чи знищення активів конкурента", - зазначили в компанії.

Ще одним прикладом недолугого вибору управителя майном є кейс АЗС Glusco, конфіскованих у проросійського олігарха-втікача Віктора Медведчука. АРМА, зокрема, довелось ініціювати перед урядом скасування розпоряджень і розірвання договорів з ПАТ "Укрнафта" та переобирати управителя. За даними Агентства, компанія свідомо не захотіла підписувати акт прийому-передачі АЗС, хоча була обрана для управління активами. Таким чином за час, поки АЗС не працювали, бюджет України недоотримував 5 млн грн щомісяця. Пізніше АРМА і "Укрнафта" все ж знайшли компроміс і вийшли з ситуації.

Експерти пов’язують неефективність вибору управителів арештованими активами з відсутністю документа, який би регламентував порядок їхнього відбору. Це своєю чергою створює можливості для маніпуляцій та неконтрольованих зловживань.

До того ж, міжнародні фахівці неодноразово наголошували на необхідності суттєвого покращення законодавчої бази діяльності АРМА, щоб виключити будь-які корупційні ризики.

"Насправді корупційні ризики у чому полягають – у тому, що дуже обмежена кількість інформації в публічному доступі про те, що відбувається з тим чи іншим активом. Ми маємо державний реєстр арештованих активів, який не є повністю наповненим, і не вся інформація в ньому є коректною. І відтак ми маємо корупційні ризики – що це може бути просто суб’єктивний підхід до вибору управителя. І зрозуміло, що відбирає управителів АРМА і, якщо посадовці АРМА хочуть отримати якусь вигоду, неправомірну, вони можуть це зробити", - зазначив в ексклюзивному коментарі УНН юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук.

На ймовірність існування корупційних ризиків наштовхує, зокрема, й те, що АРМА не розкриває розмір сум винагород управителів. Це дає підстави вважати, що в Агентстві може функціонувати корупційна схема з вимивання коштів, які могли б стати доходами державного бюджету.

Якщо ж говорити загалом, то АРМА має потенціал стати важливим інструментом у боротьбі з корупцією та забезпеченні повернення незаконно набутого майна державі.

Однак, для підвищення прозорості, ефективності та відповідальності в управлінні арештованими активами необхідно провести комплексні реформи, на яких наголошують міжнародні експерти.

Для відновлення довіри до цієї важливої інституції необхідно передусім забезпечити прозорість роботи АРМА, а також посилити контроль за управлінням арештованими активами.

Як наголосив Павло Демчук, також вкрай необхідно, щоб здійснювався ефективний пошук професійних управителів з відповідним досвідом та кваліфікацією для роботи з арештованими активами.

Додамо

На початку червня Шевченківський районний суд Києва задовольнив клопотання Офісу Генпрокурора і дозволив передачу комплексу "Гулівер" в управління АРМА. Однак, представники "Гуліверу" заявляють, що таке рішення грубо порушує процесуальні та матеріальні норми права та фактично означає захоплення бізнесу за сприяння правоохоронних та силових органів.

Поки що невідомо, як ця ситуація буде розвиватися далі, адже представники компанії-власника комплексу в судах доводять безпідставність та незаконність такого рішення.