Навчання мовою нацменшин: Рада ухвалила законопроєкт "Про професійну освіту"

Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт "Про професійну освіту", який серед іншого передбачає можливість організації навчального процесу мовами національних меншин у закладах професійної освіти.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства освіти і науки, передає УНН.

Деталі

Сьогодні - важливий крок для реформи профосвіти: за результатами розгляду в першому читанні Верховна Рада взяла за основу проєкт закону України "Про професійну освіту" (№ 13107-д)

В міністерстві розповіли, що передбачатиме законопроєкт.

Фінансова й кадрова автономія - заклади освіти зможуть функціонувати як некомерційні товариства. Така форма дає можливість самостійно управляти коштами, затверджувати штатні розписи та відходити від тарифної сітки.

Заклади освіти будуть отримувати кошти від своїх засновників за послуги з підготовки фахівців, а не за кошторисом, тож розподіл грошей між закладами стане більш ринковим і конкурентним.

Впливові наглядові ради, які стануть реальним органом управління закладу освіти, як у бізнесі. Вони проводитимуть конкурс на посаду директора закладу, оцінюватимуть його роботу, затверджуватимуть стратегію та фінансовий план.

До складу наглядової ради увійдуть роботодавці, які співпрацюють із закладом, тож бізнес отримає реальний вплив.

Гранти на дуальну освіту - новий механізм фінансування дуальної освіти, щоб люди могли отримувати гранти від держави чи місцевої влади на навчання на базі підприємств – як це працює в ЄС. Для популяризації поєднання роботи з навчанням, створюється "студентський трудовий договір".

Нові підходи до формування змісту освіти - міністерство більше не буде затверджувати стандарти освіти для кожної професії. Заклади розроблятимуть освітні програми разом із бізнесом, а змінювати та затверджувати їх буде наглядова рада.

Планується перехід на кредитно-модульну систему, щоб простіше зараховувати результати навчання, зокрема здобуті неформально або під час переходу до іншого закладу.

Менше бюрократії - заклади отримають спрощену систему ліцензування, зникне важкий бюрократичний процес атестації закладів профосвіти. Замість складних процедур - фокус на партнерства, оновлення освітніх програм та участь у міжнародних проєктах.

Зміна бренду професійної освіти - замість "ПТУ", "ВПУ" та інших застарілих абревіатур, залишається професійні коледжі та навчальні центри.

Учні стають студентами, слухачами або курсантами. І також можуть мати академічну відпустку.

Законопроєкт також передбачає, що мовою освітнього процесу у закладах професійної освіти є державна мова, проте особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах професійної освіти або через національні культурні товариства.

Вказується, що за рішенням засновника освітнього закладу, якщо під час вступу не менше восьми студентів мають бажання навчатися мовами національних меншин (які є офіційними мовами ЄС), то може бути утворена окрема група для здобуття освіти відповідною мовою. Однак така група вивчатиме українську мову як окрему навчальну дисципліну.

Нагадаємо

Директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко заявила, що повернення до ЗНО поки неможливе через війну та логістичні труднощі для вступників з окупованих територій. НМТ зберігає риси ЗНО, але має комп'ютерний формат.