На шляху до створення “великого Львова” чи “великого Києва” стоять амбіції місцевих еліт - експерт
Київ • УНН
КИЇВ. 2 листопада. УНН. Україні потрібне врегулювання питання вже існуючи природних агломерацій, але не лише відсутність законодавчої бази, а й амбіції місцевих еліт стоять на шляху до створення “великих” Києва чи Львова. Таку думку у коментарі УНН висловив експерт з питань місцевого самоврядування та державного управління Руслан Плющ.
“Великий Київ, чи великий Львів — перспективні агломерації. Важливо враховувати економічні та логістичні зв’язки, але слід розуміти і важливий момент розподілу владних повноважень, податків, прибутків. Просто долучати до одного міста інші адміністративні одиниці неможна. Краще вже залишити існуючі природні агломерації довкола великих міст — центрів тяжіння. Необхідна продумана муніципальна співпраця — в нашому випадку можлива співпраця територіальних громад. Україні потрібні адміністративно-територіальні зміни, але проводити їх постійно складно та малоефективно. Тому паралельно з адміністративно-територіальними змінами слід створювати умови для співпраці громад, для того щоб у них була можливість заробляти”, — вважає експерт з місцевого самоврядування та державного самоуправління Р.Плющ.
Щодо законодавчих пропозицій з формування агломерацій довкола міст, що Р.Плющ зауважив, що не варто говорити тільки про агломерації з обласними центрами.
“Також була думку, якщо я не помиляюсь, про те, що до міста можуть долучатися громади у межах 20 кілометрової зони. Як на мене тут потрібний індивідуальний підхід, можливо варто вимірювати не кілометрами, а часовою досяжністю, наприклад, година — півтори. В залежності від розвитку інфраструктури і площа на яку може розкинути агломерація буде різною. Важливо, щоб людям з „великого міста“ було зручно добиратися на роботу чи з інших питань до головного центру”, — вважає експерт.
Експерт додав, що на сьогодні на шляху створення агломерацій стоїть не стільки відсутність законодавчого поля, а відсутність у представників місцевих влад бажання шукати компроміси та шляхи для створення економічно вигідних об’єднань, субрегіонів чи агломерацій. Прикладом він назвав Львів, який фактично опинився оточений об’єднаними громадами.
Він зауважив, що в умовах поступових перетворень у напрямку децентралізації статус обласного центру не дає гарантій економічного процвітання.
“Місцеві еліти повинні розуміти, що процес децентралізації, адміністративні перетворення дають широкі можливості для економічного розвитку. Та слід іноді поступатися амбіціями. Самоусування, ізоляція, замикання у собі, мовляв ми обласний центр і ніхто нам не потрібний — безперспективне. Так само сільські громади не повинні боятися розчинитися у містах. Тільки розвиток економічного вигідно партнерства дасть можливість громадам забезпечити собі кошти для виконання владних повноважень та реалізації програм з розвитку”, — вважає експерт.
За словами Р.Плюща більшість агломерацій в світі формувалися історично і фактично лише були закріплені нормативно. Об’єднуючими факторами ставали транспортні магістралі чи вузли (дороги, аеропорти), наявність великих підприємств, які давали роботу.
